Liquides Imaginaires Les Eaux Sanguines Bloody Wood

Мне удалось уловить в самом начале металличесчкую ноту, которая очень даже напоминает кровь, в тандеме с винно-малиновыми нотами. Первые минут 5 у меня был восторг, но как только верха слетают, то название аромат перестаёт оправдывать, остается просто легкий винный оттенок без Крови на древесной базе. Но, в целом, мне понравился, он красиво звучит.

Абсолютно розчарував аромат! Я зовсім не відчуваю того, що всі описують в цьому парфюмі. Для мене він просто тхне пилюкою та бабкою, десь там є трохи дерева і трохи фруктів, але вони пахнуть не дуже…це такий запах з шкіри. З флакону пахне як Рассул (глиняна маска) від La Sultane de Saba - троянда, трохи східний запах, але це ще пахне нормально/приємно. З шкіри пахне жахливо, але діло в шкірі також, тому що моя звична температура тіла 34.3°-35.7° + дуже тонка шкіра = всі ноти розкриваються навіть дивно. Тому я спробувала пшикати їх на інших, у кого звичайна температура тіла й звичної товщини шкіра - розкривається також цією жахливою пильною бабкою, але вже можливо десь там, якось там, відчути те, про що всі говорять. Я очікувала загадкового цікавого запаху - отримала жах, аж навіть тепер не хочеться замовляти інші парфуми на пробу.. я прямо дуже, дуже розчарована, й не розумію, як їх можливо оцінити більше ніж на 2/5, де люди відчувають ці ноти вина, приємного дерева та фруктів??? Вони просто тхнуть..моя така думка, мої такі відчуття. Можливо я помиляюсь, тому що я не розбираюся в парфумах, і єдине що мені подобалось це Baccarat Rouge 540 parfume (не екстракт, який тхне йодом, а саме парфюм) - це для мене такий стандартний запах багатства) приємний, теплий в міру, хороші ноти, але занадто "посрєдственний", і це не зовсім моє. Ще одні подобались, з запахом металу та замши, а флакон був у виді кинжала - дуже цікавий запах, під якісь образи я б його носила. Такий мій "смак", для розуміння моєї оцінки і враження.

Маркетинг та флакон у рази цікавіші, ніж сам аромат.

Як звучить: недороге вино та глінтвейн на старті; алкогольний та різкий. Через хвилину це вино, роза на фоні, яка додає ще більше важкості, та багато-багато вуглів. Взагалі основна асоціація — вуглі, які щедро оросили вином, що дуже нагадало дешеві арабські клони на OP Terroni. Найцікавіше, що через 15 хвилин його майже не чутно, він просто затихає.

Червоне дерево (колись мала можливість в майстерні майстра меблів познайомитися з цим матеріалом ще до обробки лаками чи чимось ще) на яке пролили домашне кислувате вино з ягід. Красиво. Унісекс. Для мене перешочергово іде деревина, потім - винно-ягідні не солодкі, терпкуваті ноти.

Фруктова винність і легка кислинка на початку. Згодом з"являється більше фруктів. Гендерно - чистий унісекс. Рекомендую до затесту поціновувачам несолодких фруктових композицій.

Очень приятный и очень не стойкий.

Стримана солодкість та червоні фрукти. Присутня терпкість вина. Під цим всім смолиста деревина. Для мене звучить як запах жінки. Елегантний, смачний. Дуже близький до шкіри та, як на мене, не стійкий. Однак вартий того. Я взагалі не люблю солодкі аромати, але Криваве Дерево завоювало місце у моєму серці.

Алхимия ликвидус - это прекрасно! Флакон - древняя амфора, а в ней - ароматическое снадобье. Очень красивая композиция. Внутри: французское вино из яблок, вишен с косточками; помадно-коричные розы (развратные, из-под пера Бодлера). И красное сандаловое дерево (напоминает запах винной бочки). Странное сочетание терпкости, танинности, алкогольной сладости. Немного шипучих фруктовых нот в начале. В базе древесина и деликатная маслянистость с дымкой (a la гашиш Gualtieri). Вот это все. Необычно, приятно, без мрачной готики. Комфортный аромат в мороз, в слякоть. Два-три пшика не задушит, к сожалению, примерно нулевая диффузность.

Не знаю почему именно определили как унисекс да еще и гурманский , но сначала запах виски(прям реально как буд-то бухнула), и база более в мужскую сторону..я бы так ‘благоухать' не хотела😏

Итак, что мы знаем? Вдохновлен цветами зла Бодлера. Аромат дорогого вина, созданного специально для аристократов и т.д...Как-то ожидала Ах и Ух.

Да. Сухое красное выдержанное вино. Немного крепленое. Или все же полусухое. Сладость слышу. Продолжим. Только из бочки и разливается по бутылкам. С розой и малиной. Затем, становясь еще крепче, к нему присоединяются сухие деревяшки и вишня. "ДороГо-боГато" не выпирает. Спокойный. Тихий. Близкий. Мягкий. Как раз для осени-зимы. Стойкость пока в стадии краш-теста, но флакону однозначно быть!