Amouage Opus V Woods Symphony

Тут не про «вау з першого пшику», а про повільне занурення в суху, темну деревину, де уд і кедр звучать глухо, шорстко й дуже серйозно. Старт трохи суворий і навіть відсторонений, зате далі аромат розкривається теплим смолистим тілом, з легким тютюново-бальзамічним присмаком. Відчуття, ніби сидиш у старій бібліотеці з темного дерева, де повітря просочене пилом, смолою і спокоєм. Нішевий, інтелігентний, не для всіх — але для своїх звучить глибоко, статусно і дуже по-дорослому.

"Аромат" сиру горгонзола, для мене мимо

Люблю-ненавиджу. Дуже неоднозначний, піддається розумінню тільки через кілька хвилин після нанесення. Коли спробувала вперше - відчула запах чогось медичного з дитинства, а потім зрозуміла, що це був фукорцин (червона зеленка). Мій ніс довго не міг переключитися і вловити щось інше, втім через деякий час я повернулася до ділянки шкіри де наносила його і відчула неймовірний букет п янкого рому з темною деревиною, але дуже близько до шкіри. Аромат не схожий ні на що.