Serge Lutens La Vierge de Fer

Маршрут 5

це аромат, що поєднує свіжі квіткові ноти лілії та груші з легким металевим акцентом. У серці композиції розкривається пудровий ірис, а база з сандалового дерева та ладану додає глибини та елегантності

Маршрут 5

білі лілії з свіжими квітами на фоні холодного металевого відтінку. Відчувається поєднання ніжності і суворості, легкий дим і прохолода додають загадковості. Аромат чистий, квітковий і трохи мінімалістичний, з характером.

Маршрут 5

Стримана лілія, не індольна, неймовірно красива. ніжна , чуттєва, прохолодна. Мабуть відчуття прохолоди надають заявлені в піраміді металеві нотки. Груша теж відчутна, льодяник дюшес з дитинства. Приємна композиція, навіює спогади з дитинства, прохолодний серпневий ранок , ранкова роса на квітах в бабусиному садку.

Маршрут 5

Металева груша. Який ж він крутий! Мала колись і продала, зараз пошкодувала😢

Маршрут 5.

Перше враження - ніби щось знайоме, десь це вже було. Diorissimo! Перших випусків, з тією ноткою лаку та фарби, яка потім переходить у ніжну конвалію. Але тут не про конвалію, відчуваю просто абстрактну квітковість і якусь прохолодну ноту (на цьому Diorissimo закінчується і починається зовсім інша історія). Напевно, ця прохолода і має бути тим металом, який заявлено в композиції, але ж ні, зовсім не по-металевому жорстко звучить, а витончено, красиво. Вартий уваги, надзвичайно цікавий.

Жіночний, квітковий, милий. Яскрава лілія з легкою ноткою дюшесу. Явних металевих нот я не відчула. Це жіночно на 100%, але яскраво і виразно.

Мої емоції спочатку - ніжно, квітково-фруктово, мило. Спершу більше чути квітковість і окремо виділялась троянда ( хоча її в піраміді немає), через кілька хвилин вплітається груша. Але ж бачу металічні ноти і я їх не чую. Поки чекала розкриття почала працювати і забула про аромат. І тут, в якийсь момент, я чітко відчула металічний присмак у роті))) Ось воно - металічні ноти, і тоді аромат стає не таким вже і милим, в хорошому сенсі цього слова, додається якась відстороненість. Ладану, нажаль не відчула. Маршрут 5

"У її кімнаті пахло свічками, залізом і ліліями - як у каплиці перед вигнанням." (Жан Жене, "Орлеанська діва")

Не те щоб він по-різному розкривався на мені, скоріше, я сама щоразу сприймаю його інакше. Сьогодні, наприклад, у ньому чутні тендітні нічні квіти і раптово… легкий відтінок копченої ковбаски (вперше таке відчуваю). Зазвичай це прозорий ладан. Приглушений, майже стерильний, позбавлений смолистості й глибини. Він ніби проходить крізь фільтр, крізь який просвічуються грамофони нічних квітів. Лілія для мене неочевидна. Вона ніби виткана з синтетичних білоквіткових молекул. Вони зливаються з альдегідами. Точніше, з тими абстрактними металевими нотами, що утворюються внаслідок поєднання альдегідів. Звучить, як тонкий, чистий, холодний металевий лист. Ноти переплітаються красиво, цілісно, не розсипаються, разом вони створюють солодкуватий нектар. Це дуже красиво… але не зовсім мій формат. Грушу я не відчуваю - ні в образах, ні в асоціаціях. Аромат ніжний, неголосний, з легким альдегідно-фруктовим відтінком.

Я не почула нічого з заявленного, тому для меня це аромат на тему фруктової троянди)) Ніжний, квітковий, огортаючий своєю жіночністю. Люблю лілію, але її тут не почула взагалі

Суто жіноча історія , про квіти . Таких сотні ароматів , для мене не цікавий .