Общая информация о пользователе Lanitia

Маршрут 4. Нетривіальне сполучення компонентів і цікава гра. Спочатку нагадав щось знайоме вінтажне, якість трави, але потім увагу перехопила шкіра, яка балансує на межі, не переходячи в брутальність. Ірис та троянда надають більш вишуканого звучання, уд проступає, для мене - доволі відчутно. Віднесла би все-таки до чоловічих ароматів, доволі виразних, можливо, не для повсякдення, аде дійсно цікавих.

Маршрут 4. Чоловічий солонуватий фужер, як здалося на початку, але в розкритті пом`якшується і цілком може бути унісекс. По відчуттях, він про юність та безтурботність. М`ятний чай, трохи згодом проступає кардамон та цитруси, наприкінці трохи хвойний. Дуже цікавий, по-своєму унікальний, сподобався.

Маршрут 4. От цікаво, в кому спало на думку асоціювати його з епохою Відродження (як зазначено в описі)? Від Відродження тут хіба що відкрита натуралістичність. А решта - якась інша історія. Все доволі директно, прямолінійно, голосно, хоча не можна сказати, що негарно. Як не дивно, заявлені ноти всі добре відчуваються, навіть кава, хоч і підтоном. Є щось і від YSL Black Opium, і трохи від La Vie est Belle, але клонами назвати не могла би. Добре зібраний, доволі гучний солодкий аромат, любителям такого напряму має сподобатись.

Маршрут 4. Лаванда тут в одному напряму з YSL Libre, на початку досить велика схожість. Протягом розкриття стає округлішою, трохи відчувається ваніль, а от іланг якось не дуже чути. Є легка гірчинка, аде все гарно запудрюється згодом. Цікавий, доволі інтимний.

Маршрут 4. Аромат дуже в дусі Oscar de la Renta, ще одна чудова знахідка! Це якби So de la Renta поєднали з Volupte і додали крапельку Oscar, вийшов би він! Гальбанум заправляє від самого початку, далі переходить в тендітний, але відчутний гіацинт - той самий ефект хрусткої зелені, все це потім пом`якшується з додаванням квітковості (доволі абстрактної, важко вловити тут троянду чи жасмін) і, звісно ж, легесенька хмаринка пухнастого мускусу над усім цим. Дуже гарно!

Дуже здивував напрямок розкриття. Найперше, що відчулося - це свіжий зпил дерева 😊Потім - зелень, яка знову переходить у щось деревинне - цього разу це дорога антикварна шафа з відкритими дверцятами, у яку так і хочеться зазирнути, та що там зазирнути - залізти в середину, закрити дверцята і зачаїтися. Тепер весь світ із-зовні перемістився сюди, в цю темряву і таємничість. Зовнішній світ відступає, відчуття загострюються, і здається, що пахне прийдешніми новорічними святами: тут і хвоя (гра ветиверу з деревиною), і апельсини, і випічка з ванільною есенцією. Можна так сидіти і насолоджуватись своєю таємничою і ароматною схованкою, поки тебе не знайдуть 😊.Але так хочеться чогось солоденького, святкового… А його щось не чути. І ось ти вилазиш із схованки і йдеш на пошуки. І знаходиш лише какао, запах якого що ледь-ледь проникає крізь всю цю святкову деревинність. Без шоколаду. Можливо, іншим разом?

Якщо добре дослухати його від початку до кінця, то він виявляється значно цікавішим, ніж здається одразу. Не такий вже він й простий, бо є в ньому своя концепція. Подумала: про що це? Якась історія чи просто мікс компонентів? Відповідь прийшла протягом години прослуховування, точніше, вслуховування в нього. Це про «Три возраста женщины». Саме так - в моєму сприйнятті, звісно, - адже з самого початку віє безтурботною юністю, романтикою (що дуже пасує характеру самої Дженіфер). Трохи цитрусової іскристості. Потім характер аромату трансформується в щось більш зріле і серйозне - лілея і фіалка виходять на перший план (а от жасмін якось не відчуваю). І, нарешті, доросла жіночність - найбільш цікава стадія розкриття, як на мене. З`являється трохи гіркоти, але ледь відчутної, з якоюсь абстрактною квітковістю і ніжним гладеньким «шовковим» мускусом (десь дуже далеко, асоціативно, нагадує «Кліма»). Не для постійного користування, а під настрій. Як аромат із сенсом мені дуже сподобався, не очікувала від зіркового парфуму.

Фрукти-ягідки та трохи квітів, які важко вирізнити. Все разом мило, дівочо, посмішково. Цілком може бути в колекції, для настрою 😊