Lorenzo Pazzaglia Van Py Rhum

в первые минуту-две для меня это Бэйлиз или какой нибудь другой кремовый ликёр. Но скоро это начинает развеиваться и вырисовываются пачули вместе с темным горьким шоколадом, в этом дуэтном звучании в сердце отсылают к Serge Lutens Borneo 1834, (не в один в один конечно, в Борнео есть нота подвальности, и нет флёра ванильной сладости как здесь) и присоединяются к первоначальной ванили. Да, сладко, но не приторно, нужно подождать немного пока пройдет начальная кремовость и вот когда вступают пачули - начинается настоящая красота. Запросто подойдет и мужчинам, желающим чего-то теплого и уютного.

Из пирамиды никакого уда (в любом его проявлении) ни белых цветов в реалии и в помине нету. Удивлен, что ваниль (именно ваниль, без сладкой амбры) может быть не примитивной где вроде как всё должно быть ясно. Красивое.

Перші мої парфуми цього бренду і, сподіваюсь, не останні) Тепер хочу спробувати всі При розпиленні одразу відчуваю ром та екстракт ванілі. Темна солодкість, я б сказала. І це дійсно можна асоціювати з вамп темою. Навіть якби назва була інша, то саме такий опис підходив би) Далі виходять пачулі, ваніль з ромом відступають на задній план, але не зникають. Через цей букет, іноді можна вловити якісь квіти, але це я знаю піраміду) Знову ром, але вже трохи димний) Гарне поєднання компонентів Це лише перші враження) Буду далі знайомитись) Про схожість з іншими не скажу нічого, бо знаю багато ванільних, але ці особливі, цікаві

PS. Іноді здається, що чую ноти американської жуйки