Яскравий лист фіалки, зелений і свіжий з гіркуватістю, поступово перетікає у ванільно-пудрову композицію вже з її квіткою. Пудра+пачульність - одна з популярних інтерпретацій гліцинії, вона ж вістерія. Знаю інший приклад такого підходу: мило Glycine від Crabtree&Evelyn. Спочатку гіркувато, але потім розкривається найніжнішою бузковістю.
Але насправді аромат найбільше схожий не на гліцинію, і навіть не на бузок з фіалками. Він дуже нагадав грона темно-фіолетових квіточок буддлеї Давида - азіатського куща, що прижився і в наших парках. Буддлея Давида цвіте все літо та половину осені, аж до перших заморозків. І має саме такий незвичайний пудрово-ванільно-гіркий мрійливий аромат, що дуже поєднується з темно-фіолетовим забарвленням її квіткових грон.