Hermes Un Jardin sur le Nil

Не мій улюблений сад, але однозначно цікавий. На блотері чую набагато більше ніж на шкірі, а саме: цитрусові ноти, аромат томатного листя, водойми з квітами... А на шкірі, на жаль, лише яскраво виражені аспіринові ноти (грейпфрут + шкірка недозрілого манго). Парфум акварельний, тому використовую для лейерингу з іншими ароматами

Я вообще люблю тяжёлую артиллерию, но сады Нила это моя любовь, очень люблю носить после душа, для меня заряд энергии и настроения, правда не стойкий, вобщем он домашняя Няша

Створений у розквіт творчості парфюмерного генія Jean-Claude Ellena Un Jardin sur le Nil (втім як і вся лінійка Садів) був приречений на безсмертя! Тут майстер вже набагато обережніше та витонченіше працює з білоквітковими нотами (гіацинт) у порвнянні з його Van Cleef & Arpels First (1976).

З блотера здався лінійним і простим, але на мене, я б так сказала, дуже добре ліг))

В головній ролі солодкі цитруси, але вони тут зовсім не банальні і не одеколонисті, а спілі, соковиті. Крім цитрусів я не можу більше відокремити ноти, бо це як цілісна симфонія, що їх доповнює і видозмінює по мірі висихання. Прісної води, манго не відчуваю зовсім, проте вимальовується ольфакторна картина саду на Нілі. Гарний, дуже гарний, попри те, що я не дуже люблю цитрусові аромати. Ставлю йому 9/10 в своєму рейтингу Садів)

Парфюм, который сопровождает меня уже два месяца и не вытаскивается из сумки - Сады Нила от Hermes. Максимально прозрачные, легкие, воздушные, акварельные, природные, как и все, что я слышала от Жан Клода Эллена. Прекрасно меня сейчас дополняют, когда ничего плотного и яркого я не переношу. Для меня он про коктейль из сочной травы, легких цитрусов и небольшой минеральности.

це овочево-трав яний, терпкий і дуже зелений аромат. явна нота помідорного листя, дуже відчутна морква, трошечки землі з городу і багато зеленої трави. цікавий аромат, але для мене все ж він занадто салатний, повний розмір не купуватиму

Аромат бомба, больше на летнее время года, свежий. Любовь с первого знакомства)))

Виправдовує назву. Мені прямо водяна лілія, холодна річкова вода, фрукти. Трохи гоструватий, але все ж більш водяний. Настільки що віддає мені якимось мильно рильним хімозним гелем для душу. На мій ніс старт і серце хімозить. А от база крута. Дуже приємний ладан з деревом. Загалом не моє. Але як варіант на кожен день може бути. З когось слухала б спокійно.

Зелений, гірко-солодкий, шампуністий. Грейпфрут + гіацинт + манго + евкаліпт (чується, хоча його немає в піраміді, а може це таке бадилля томатне?). Гіацинт з манго влаштували тут таку пінну вечірку "бамбалейлу", що здавалось ніби мильнi бульбашки заполонили усю кімнату. Вже почала перебирати в пам яті подруг-шанувальниць свіжої зелені, щоб подарувати... але дочиталась аж до moon 1166, де дівчина пише про дорогущу пудру і оберемок піонів. Оце так! Гаразд, продовжую знайомство... Тоді відчула схожість з Jeanne en Provence Un Matin Dans La Roseraie. Враховуючи, що гіацинт мені тут головний соліст, відкладу-но його до люто-березневої купки, де тюльпани, крокуси, мімоза дружньо наближають весну.

Не зрозуміла парфуми. Так, спочатку цікавий та приємний аромат цитрусів та овочевої ботви. А потім... Щось незрозуміле, дуже швидко злетіли. І це не описати наче "ледь помітний аромат". Наче щось і є, а не зрозуміти.