Общая информация о пользователе Крига

Уявіть білий стіл у тісному, але добре освітленому приміщенні. На ньому стоїть прозора ваза з самотньою трояндою, яка тільки-но почала цвісти. Рожевого кольору. Легка рука майстра обриває пелюстки й занурює їх у вже заповнені рідиною формочки для мила. Це A La Rose від Maison Francis Kurkdjian Або ж можна уявити процес купання зі старим добрим Dove, як у The Muse, де у ванну, втім, кинули декілька пелюсток.. Сьогодні буде біль. Я чесно намагалася.

Верх: Бергамот, лічі, груша.

Серце: Болгарська троянда, Ґраська троянда, фіалка, запашний горошок.

База: Мускус, кедр.

Десь на старті є нотки бергамоту й лічі, але далі ми чуємо троянду, не найглибшу. Спробу створити чисту, легку троянду. Якій, втім, на мою думку, бракує простору (навіщо лічі й груша, якщо можна було взяти ту ж фрезію для повітряності?). Занадто чиста, занадто випрасувана троянда. І, що сумно, троянда.. мильна. Це мило з трояндою. До того ж не найароматніше, бо більше мила, ніж троянди. Кому подобається мило - будь ласка. А я чекала більшого від Куркджяна, ніж "ну от вам мило й декілька пелюсток". Кому подобається раніше згаданий The Muse - прошу. Рожевий кондиціонер для білизни. Можливо, річ у кліматі, бо тестувала я його, коли там, де я живу, було понад 90% вологості, але вибачте, це клімат, я не можу його змінити. Тести ж у сухіших приміщеннях просто роблять грушу на початку помітнішою. Мило нікуди не зникає. Фіалки практично не чула. Наприкінці дійсно трохи проскакує кедр, але й композиція стає мильнішою, хоча куди більше...

Хочеться спробувати виправдати аромат, але не виходить: я робила не один затест спеціально, щоб не писати негативний відгук. Повернуся до нього в інших умовах і, можливо, вдасться його переглянути, бо були вкрай великі надії на цей аромат, але поки що ось так. Нецікаво. Порівняно красиво, якщо вам подобається чистота, і рекомендувати можу в тому ж разі. Ну й якщо вам не шкода грошей. Носити не буду.

Уявіть весну. Легку прохолоду. Цвітуть тюльпани - білі та рожеві, всі вони прекрасні. Ви у легкій білій сукні ходите по полю тюльпанів. Нахиляєтеся. Вдихаєте їхній аромат і розумієте, що це один із найкращих, просто найпрестижніших днів у вашому житті. Вдихаєте знову й знову, розуміючи, що вам усе замало. Вдихаєте, прагнете розчинитися в цьому ароматі аби стати до нього ще ближче. Ви проводите на цьому полі весь ранок, а пізніше, розуміючи, що час іти, збираєте невеликий букет. Відчуваєте на своїх пальцях приємну вологу від стебел.. Це #Byredo та їхній La Tulipe.

Розберемо ж, так.

Верх: фрезія, цикламен, ревінь.

Серце: рожевий тюльпан.

База: зелені ноти, ветивер, деревні ноти.

Знаєте, квіти в парфумерії - річ вельми цікава. Я, наприклад, люблю запах троянди. Не можу нею надихатися. Але саме натуральної троянди, куща в саду. А в парфумах ми часто знаходимо троянду в сиропі, троянду в мускусі, зів`ялу троянду й ще три тисячі варіантів яких завгодно, тільки не звичайних троянд. Річ у тім, що в парфумерії щодо квітів я спостерігаю два підходи.

1. Квітка як об`єкт: парфумер запитує себе "як пахне квітка?" і намагається це передати. Стебло, відчуття при дотику, пилок, гіркоту чи свіжість, аромат. Особливо популярним такий підхід, здається, був раніше. Зараз він трапляється трохи рідше, але саме він мені й подобається.

2. Квітка як фантазія: парфумер бачить квітку й думає "а що я можу з нею зробити?" І, наприклад, закидає її в сироп. Або робить квітку пряною. Або й взагалі перетворює її на варення)

Звісно, це не справжні терміни, і я взагалі сумніваюся, що така класифікація існує. Але це й неважливо. Важливо те, що Byredo, схоже, вдалися до першого методу зображення квітки. Взяли ревінь, який на старті додав оцієї рослинної нотки, через що запах не відчувається парфумом в розумінні чогось штучного. Взяли фрезію для прохолоди й відчуття повітря. Саму квітку тюльпана (зібрали її за допомогою цикламену і ще чогось). І зелені ноти в базі, які відчуваються буквально вологим стеблом. Дуже, дуже красиво. І дуже лінійний аромат. І дуже схожий на справжній тюльпан, хоч ті й слабо пахнуть. Пелюстки тонкі, живі. Сама зелень соковита й холодна, але не гірка. Пудри зовсім немає (принаймні не чую), як і мила, що тільки грає на користь натуралістичності картини. Реалістичність, свіжість, зелень, квітка - боже, так 🥹 Ще через фрезію (і оце відчуття простору) нагадав мені аромат Tilia. Цікаво? Настільки, наскільки може бути цікавим букет квітів. Тобто і так, і ні. Для когось буде занадто просто. Красиво? ТАК, ДАЙТЕ БІЛЬШЕ ТАКИХ КВІТІВ У ПАРФУМЕРІЇ. Чи можу рекомендувати? Так. Рекомендувати купити одразу два флакони. Чи буду носити? ТА Я НИМ ОБЛИВАТИМУСЯ!!! Я й так уже витратила купу грошей на нього, хай відпрацьовує 🥹

Уявіть собі на мить весну. Ту саму весну з дитинства. Прекрасну, сонячну. Ви у легкій білій сукні крокуєте парком. Десь удалині відчувається липа — її цвітіння, поки ще легке, наївне. Ви йдете до нього, воно вас манить. Шлях до омріяного дерева лежить через квітучий жасмин. Ви зупиняєтеся, вдихаєте найніжніший аромат його квітів і відчуваєте приємну зелень під ногами. Так, задивившись, ви навіть не помічаєте під деревами квіти мімози. Попереду вас ціла квітуча алея. Алея жасмину, пелюстки якого осідають на ваших плечах, і стежка махрової мімози. Ви йдете вперед у пошуках омріяного дерева. Йдете до того, заради чого прийшли: до липи, до її цвітіння… і не знаходите її. Проте знаходите гарний намет, де усміхнений юнак продає холодний липовий чай. Ви усміхаєтеся йому, берете великий стакан і решту ранку проводите з запашним напоєм, сидячи під квітучим деревом.

Це була Tilia від #Marc_Antoine_Barrois Мабуть, саме такі образи виникають від цього аромату. Колір, знаєте, світло-золотий. Розберемо ж мої враження.

Верх: Липовий цвіт, жасмин Самбак, Дрік

Серце: Апельсиновий цвіт, геліотроп, ветивер

База: амброксан(а не як вказано на фрагнантиці що амброфікс, дивіться офіційні ноти), джорджівуд.

З першим нанесенням, на старті, я одразу відчула жасмин і липу. Але не таку липу, як очікувала: вона була наче краплі в повітрі. Солодка, але не нудотна, наївна і при цьому - завдяки дроку та жасмину, зовсім трохи махрова, фетрова. Далі потрохи почала пробиватися зелень, усе від того ж дроку та апельсинового цвіту. Чомусь на старті й взагалі досить довго мене переслідували асоціації з мімозою. Ймовірно, це геліотроп у цій композиції надає липі мімозового відтінку. Це, звісно, красиво та чудово, але зовсім не те, чого я очікувала. Ближче до середини стало зрозуміло, наскільки ж багато тут жасмину порівняно з липою: у деяких моментах жасмин просто душив липовий акорд, який, утім, і так губився через геліотроп у своїх мімозових гранях. Однак з`явилося значно більше трав`янистості, зелені, свіжості, за що дякуємо апельсиновому цвіту і все тому ж дроку. Уже в серці та наприкінці все це почало нагадувати холодний, приємний липовий чай. І загалом цей аромат можна охарактеризувати саме так: липовий чай у парку де квітне жасмин.

Висновки: Аромат приємний, не надто шлейфовий. Світлий, повітряний, ніжний, солодкуватий, але все ще свіжий. Бренд хотів створити простий, світлий, сонячний аромат, що чимось нагадує літо з дитинства, коли ти купався в золотих променях сонця) Simple. Solar. Smiling. - "девіз" аромату від бренду. Якщо дивитися на Tilia як на уособлення щасливого дитячого сонячного літа - це чудово і зовсім інша історія, ніж сприймати її як аромат липи загалом. Особисто мені цей аромат продали саме як аромат липи, через що я залишилася трохи розчарованою, бо це зовсім не те, що я собі уявляла. Розкривається він вельми лінійно та приємно, єдине, що мене збентежило це досить солідна, як на мій смак, кількість жасмину на початку. Я б не сказала, що в ньому є якась глибина, але, знаєте, на те це й аромат сонячного літа з дитинства чи прогулянки в квітучому парку дорогою по чай. У ньому, мабуть, і не має бути глибини. Це аромат, характер якого ти одразу розумієш. Світло-золотава, трохи жовтувата й махрова липа, білий жасмин. Спочатку щось махрове й ніби застигле в повітрі, а потім летуче, рідке. Тепла погода з прохолодним вітерцем. Ідеал.

Нагадує чимось рядки одного вірша всім добре відомого поета:

"Лине вся в прозорих шатах,

У серпанках і блаватах...

Сяє усміхом примар

З-поза хмар,

Попелястих, пелехатих."

Утім, напевно, я занадто вдаюся в абстракцію, намагаючись надати образ золотавим променям сонця. Чи цікаво це? Мабуть, так, але не варто чекати від Tilia глибини чи розлогого сюжету. Красиво? Безумовно. Краса в простоті. Чи можу рекомендувати? Так) і ще тричі "так". Тим, хто любить щось солодке, але не задушливе; хто загалом любить аромати липи, зеленого чаю, жасмину. Тим, хто, знаєте, кидає одну ложку цукру в чай, а не три. І жодних підводних каменів, дякувати Богові, немає. Прямолінійно, передбачувано, просто. Чи буду носити сама? Так. Але тут постає тема, яка мене... неприємно здивувала. Слід визнати, що 250$ за парфум - це солідно й викликає чимало запитань. Тим паче що раніше ці парфуми продавалися виключно в об`ємі 100 мл. Тепер є 30 мл, що мене, безперечно, тішить, але знаєте, що кумедно?) 30 мл коштують 160$+. Досить іронічно: нам продають 30% об`єму за 70% вартості. Ціноутворення на висоті. Тож особисто я братиму ці 30 мл на розпив у вже перевірених постачальників, що й вам раджу