Колись палила цигарки, по рекомендації одної блогерші затестила бакару, мені сподобалась, то взяла маленький флакончик і мені пахло півниками на паличці з полуничкою. Базу я майже не відчувала, якась спецієвість з деревиною. Коли я кидала палити, я змінила парфум і коли відкрила пляшку бакари- на мене хлинув жорсткий хімозний удар, наче віддушка найдешевших дезодорантів з 90х. Я вирішила що окислились залишки парфуму на пульвіку. Але коли нанесла - краще не стало: цукеркові ноти були, але під жорсткю шубою. Вже думала що зіпсувався парфум, пішла читати відгуки - виявилось що цей підтон відчувають майже всі. Тепер, щоб відчути карамельні півники і суницю, треба було витерпіти цей тяжкий хімозний удар, але я не змогла його винести. Отже, я побувала по обидва боки. Цікаво, що карамельні півники і суниця в піраміді не заявлені, але саме їх відчувають усі. Тож, третина флакону у мене лежить, іноді я пшикаю ним у гардеробі, щоб туди не ходила кицька і не трусила шерстю. Часом бувають дні, коли бакара пахне гарно як колись, я можу її навіть нанести, але зазвичай ця віддушка відчувається...