Дякую за те що допомогли своєю творчістю повернутися туди де мороз кусає за руки і щічки, а сніг рипить під ногами. Місячні щайчики стрибають по нічному снігу. Заскакуєш у хату, а там пахне смачною вечерею, а котики гріються та муркочуть біля печі...
Вдячна!
Той, кого я так ніжно любила, щастя десь розгубив.
Той, кого я зігріти хотіла, не зберіг - не зумів.
Любов - зіронька моя, любов - одинокая, одинокая, як я.
Не сумуй, моя зоре, на небі, все на світі мина.
Світла інших, далеких не треба, ти зі мною одна.
Не зупиняйтеся! Вас дуже приємно читати! Від кожного слова поринаєш у всі ті відчуття, які ви описуєте! Неймовірна сила слова!
Неймовірна розповідь! Я навіть відчула всі ті аромати і поринула в них. Як же красиво описано! Дякую вам за захопливу розповідь осіннього настрою!
Парфуми, то як люди, як особистості. Відчуваєш від когось неймовірні нотки, які огортають шлейфами. І зразу ж хочеться собі саме цей аромат. З неймовірними зусиллями - правдами і не правдами все ж достаєш його. А коли починаєш його використовувати приходить розчарування - це знову не мій аромат.
Кремчик
