Коментарии пользователя serzrokoko

Варіація на тему старого доброго Піно Сільвестр 55 року. Не такий крикливий, олдовий, більш благородний, вишуканий. Гармонічні хвойні ноти поміж ароматів чебрецю, яблук і цитрусів. Залишить солодкуватий відтінок на шкірі.

занадто ніжний і акватичний, легкий ніби бриз моря. Не вистачає тої хвої, експресії, яскравості, як в старому доброму Піно 55 року. Більш спокійна акватична версія, яка трохи нагадує Вуд від Дсквайред2, трохи Джентельмен онлі від Живанші.

Якесь розчарування і захоплення водночас. Замість анісу і смородини мені віддає гвоздикою, з россолу після зїдених помідор, трохи якоїсь квітки, мильно-рильні ноти і десь далеко чути ваніль і кедр. Розчарування, бо чекав іншого. Захоплення, бо урвав до колекції.

Довершений, багатий, трохи мускулінний у перших нотах. Пурпуровий, як накидка кардинала. А під нею аромат шкіри, благовоній, молитви і брудних думок. Я б посидів у такого монсеньйора на колінах.

Ну що сказати. Перше знайомство не вдалось. Сикливий бомж, який не мився роками і його піт окислився на одязі. Цитруси, які все зіпсували. Але то тільки перше враження. Якщо дати йому шанс і не звертати уваги на сцянину і бомжа, які швидко вивітрюються, то далі розкривається така мильно-рильна симфонія лаванди, неролі, з відтінком фіалки. Далі вилазить мох і то аби його ледь вловити носом. Цікавий, дивний аромат. для подорожів у плацкардному вагоні саме то

О боже. Густий сирий ліс, де не пробивається сонце, зелені мясисті рослини, яглиця, чистотіл. Хтось безжально їх скосив і залишив сохнути на мохові. Неймовірне зелене звучання соковитої трави, незвичне і дивне. А далі ніби мамин поцілунок зранку в щоку -- запах її пудри і фіалок на підвіконні. І мох, багато моху, з краплями роси.

для фанатів фужерних ароматів. терпкий, деревний, з нотами цитрусу, який переливається у приємний хвойно-квітковий аромат з димкою гірської свіжості.