Общая информация о пользователе green_accord

На жаль, дуже не сподобався. Спочатку виникла легка асоціація з Chanel Platinum Egoiste, але потім ноти цитрону, неролі і привид петітгрейну стали давати відчуття очисної побутової хімії. Виникла асоціація з Maison Margiela Under The Lemon Trees.

Перших декілька хвилин дуже ніжна молекулярна груша в молоці (легка асоціація з Ghost in the shell виникла через цю ніжну молочність). Через декілька хвилин клон Wood Sage & Sea Salt, принаймні його амбрета (а це єдине що я чую там). І Pear для мене звучить так само, тільки трохи менш гучно і десь крізь цей суцільний WSSS інколи долинає натяк на грушу. Досить сучасний негучний моноаромат, але певно потрапляє в декілька зон моєї нососліпоти

Прекрасний мінімалізм - оптимістичний рейв-лимонад, який при цьому має внутрішнє благородство. Чомусь особливо добре звучить взимку, розбавляючи навколишню сірість

Є в цьому ароматі якась лякаюча бальзамічна нота, яка нагадує про те, що ніщо не вічне...

Фруктово - солоденько, дуже нагадує доглядовий засіб з нульових. Є в ньому якась нота (можливо, жасмин самбак?), яка дуже індолить і дає відчуття дезодоранту / освіжувача повітря. На жаль, в цілому трохи приторно та хімозно на мій смак. Османтусу не чую, зате чомусь мозок ловить асоціації з синтетичним манго / маракуйею, розбавленими грейпфрутом.

Один з улюблених ароматів. Розумію, що він дуже неоднозначний і подобається далеко не всім. Для мене це суто зима, можливо, ще рання весна або пізня осінь. Авангардне, дещо ретро та маскулінне звучання - лілія, пітоспорум, магнолія - дуже активна біла флора. Але водночас є нюанс дерева / мигдаля / шкіри / дьогтю, навіть інколи у просторі, коли віє вітер, є асоціація з морем (але це жодним чином не традиційна акватика). Щось є таке невловиме благородне Ермесівське, від чого трішки п`янієш. Для мене це аромат інтелектуальної стимуляції, елегантності, але в той же час якогось легкого свята. Найближчий родич, на мій погляд, Kelly Caleche, але він набагато більше про шкіру. Un Jardin Sur La Lagune зовсім не схожий на інші сади, хіба що трішечки на Un Jardin Sur La Toit, якоюсь легкою стильною техно-компостною маскулінністю. Раджу спробувати - статистично він, скоріше за все, не сподобається, але якщо сподобається, то це буде закоханість

Цей аромат викликає симпатію - з перших секунд ностальгійний запах свіжої закордонної поліграфії, фарби, чистий ретрофутуризм. Цей запах дуже люблю з дитинства і було приємно його відчути знову. Інколи відчуваю фантомні (?) ноти прянощів та фруктів, але все ж для мене це аромат про фарбу, чорнила...і амброксан. Після нанесення дуже подобається, згодом амброксан починає дещо дратувати, він нав`язливий, монотонний, стійкий. Не на кожний день. Ще помітила цікаву особливість, що чомусь на інших людях (а його дуже багато довкола) аромат викликає змішані почуття, а на собі, близько до шкіри, подобається значно більше. Але все ж таки, якщо зрідка його зовсім трішки наносити, парфум здається прекрасним.

Рожева водичка - прохолодна троянда з зеленню, індольна, але гарна. Мені здається, досить шипрова. Несподівано сподобалася. Нагадує Masaki Masaki і дуже полегшену версію Penhaligon`s Luna