Коментарии пользователя Lanitia

Маршрут 5.

Цей аромат для мене в категорії «скоріше так, ніж ні». Звучання трохи монотонне, але це не є мінусом. Більше за все виражена лактонність цього інжиру, яка чомусь через певний час починає звучати таким собі латексом (чим нагадує мені Libre YSL - там така сама історія, хоча парфуми зовсім різні). Можна було б нафантазувати собі «чай з молоком», якби не ця цікава нота. Перестаю сприймати його як аромат, який хочеться носити, переміщуючись в поле «аромат, який цікаво дослідити».

Маршрут 5

Відкривається, як і заявлено, красивим бергамотом. Начебто все просто, але ж гарно! Позитив, свіжість, легка посмішка, легка хода. Все дійсно Nice. Трохи згодом бергамот перевтілюється у щось глянцево-деревинне (думаю, це кедр так видозмінює композицію) і починає чимось нагадувати собрата Bois Imperial. Також дуже непогано, трішечки сухувато лише. Але тут на місце намазу потрапляє крапля води - і диво! - знову перевтілення, поворот до бергамоту і якась золота середина між цитрусовою вологістю та деревинною сухістю. Як раз те, що треба!

Хотілося написати про нього щось хороше. І дійсно, розсол - то хороша річ. Але не коли ним политий. Не хочу образити поціновувачів бренду, можливо, такий ефект через те, що вся решта компонентів дісталася попереднім учасникам маршруту, а до мене доїхав лише розсол. Ну і ще трохи моркви на додачу. А в цьому варіанті - точно не моя історія. Маршрут 5.

В цілому відповідає концепції, а це вже гарний початок. Асоціацію з блакитним кольором вловила одразу після нанесення, коли ще навіть не знала, про який камінь ця історія. Стартував трохи розмито, але при цьому не акватично, були в цій розмитості така собі легкість і піднесеність. Ледь помітна гірчинка гальбануму балансується солодкуватою ноткою, вони немов фліртують одне з одним. Далі просто дива якісь: аромат, попри те, що заявлений як жіночий, вирішив проявити гендерну толерантність і несподівано пішов в цілком чоловічий Dior Homme! Думаю, це ірис в поєднанні з пачулі та бензоїном видають таке. В серці і базі ініціативу все-таки перехоплюють пачулі, доволі м`якенькі, не гострі і не сирі, приємні. По кінцевих асоціаціях, окрім вже зазначених, - відтінок спокійної мрійливості. Цікава ольфакторна пригода)). Маршрут 5.

Аромат цікавий тим, що не видає нічого з того, що заявлено в піраміді😊. Можливо, трохи жасмін, якщо напружити уяву. Присутня якась глянцевість, яка натякає скоріше не на темно-синє нічне небо, а радше на гладку поверхню спокійного денного моря, як раз не синього, а лазурного. Ще промайнула нотка якогось льодяника - трохи святково і фантазійно. Так, все разом звучить доволі цікаво. Маршрут 5.

Цікава подача позитивного ненав`язливого ветіверу. Сприймається все-таки більше як чоловічий. Гарний, літній, навіть трохи освіжаючий. На чоловікові тримався декілька годин. Маршрут 5.

Ось тут для мене образ склався: рубін вийшов дійсно рубіновий, тепло-червоний, величний, статусний і трохи загадковий. На мені розкрився доволі яскравим сандалом і теплими бальзамічними нотами. Квітів або цитрусів не чую, можливо через спеку. Скоріше вечірній, трохи томний. Аромат має певну схожість з Рубінами від Елізабет Тейлор, які також полюбляю за цілісність образу і якість компонентів, обидва справді про щось дорогоцінне. Маршрут 5.

Від початку до кінця - шкіра, доволі груба та прямолінійна. Уд підсилює її звучання, разом вони затьмарюють ту шляхетність, яка, вочевидь, передбачалася наявністю інших компонентів (кориця та шафран). Люблю мускатний горіх в парфумерії, але тут чомусь його не чую. Тестували разом з чоловіком, його сприйняття таке саме. Один намаз на зап`ясток заповнив весь простір приміщення, тримається в повітрі вже кілька годин. Не уявляю, куди його можна вдягнути і носити так, щоб не втомитися від нього, вже не кажучи про його вартість. Маршрут 5.

Мені одразу нагадав улюблений Fahrenheit, з перших секунд. Порівнюю виключно з вінтажною версією, яка є м`якішою та більш збалансованою (знаю його більше 25 років). Portarayal же - різкіший, і, як на мене, дещо брутальніший, має більше солоних нот. Чоловікові, який відносив декілька флаконів ще першої, вінтажної версії Fahrenheit, Portarayal видався просто гучним, без тієї загадковості, що була притаманна Fahrenheit. Можливо, це дійсно була чергова спроба відродити легенду, є схожість, але заміною не став. Маршрут 5.

З перших же хвилин на мені розкрився дорогим доглядовим засобом (вочевидь, мускус такий ефект дає). Коли питають про запах доглянутості та чистоти - це саме він. Дуже жіночно, з витонченими нотками ірису та чогось красиво-молекулярного. У мене чомусь зовсім не викликав асоціації з сапфіром, якось інакше його уявляю, по кольоровому відчуттю Nylaia для мене в більш рожевому напрямку. В процесі розкриття з`являється чарівна пудровість. Він теплий і огортаючий, без якихось особливих трансформацій, можливо, більш інтимний. Маршрут 5.

Понравился сразу и однозначно. Его нужно суместь расслущать и понять. Он мягкий и шлейфовый, с переливами белых цветов, магнолии и гиацинта, очень красив на ветру, на воздухе. Такое спокойное Великолепие как, видимо, и задумывалось. Очень люблю Elizabeth Arden за такие маленькие бюджетные шедевры!

Еще одно посвящение Женщине в парфюмерии... Красиво. Вижу здесь очень обаятельный и необычный образ Женщины с изюминкой - с легким задорным огоньком в глазах и острым умом. Она не полезет за словом в карман, ее слово отточено, но никогда не грубо и не вульгарно, все очень тонко и выверено. Легко и метко. С ней легко рядом тем, кто без двойного дна, наслаждаться ее присутствием можно бесконечно. Она любит воздух и цветы, весеннюю влагу и зимние специи с ароматным чаем, летнюю беззаботность и осеннюю задумчивость. Прекрасный парфюмерный портрет, идеальное ольфакторное воссоздание образа!

В этом поистине чарующем аромате потрясающе передана идея пространства, воздуха и, соответственно, умиротворения.Тут нет явно звучащей лаванды, она как бы размыта в океанских водах этого вселенского покоя. Пирамида минимальная, но как удачно все собрано! Не выглядит, не звучит как моно. Но ведь подобный минимализм и должен сопутствовать подлинному равновесию, исцелению ума от всего наносного, ненужного. Очень удачная новинка, на мой взгляд. Концептуальный аромат. И действительно унисекс, можно экспериментировать и отслеживать разницу в посадке и поведении).

Спасибо за статью, отличный повод улыбнуться!

У меня с перечисленными пунктами не все совпадает (где-то вплоть до наоборот), но курьезов много. По порядку:

1. Если курьер не встречался со мной аж с прошлой недели, на его лице написана обеспокоенность, котрая нередко выражается вербально: "Вы так давно ничего не заказывали, все ли у Вас нормально?"

2. Фразу "Хватит!" говорят мне консультанты в парфюмерном магазине. Начинается все невинно, с обычного: "Вам помочь?", сопровождаемое моим молчанием (конечно, я ведь в этот момент собираю все резервы своей вежливости), но мой взгляд, видимо, очень красноречиво транслирует "Лучше не надо, и вообще, у Вас столько других клиентов собралось, помогите лучше им". Видя, что я действительно справляюсь, консультант ретируется в другой угол магазина, но продолжает вести наблюдение. Сначала с недоверием (Ну-ну), затем с интересом, потом с раздражением и всей прочей гаммой чувств (вариативно)... А когда, под занавес, я подхожу к полочке с ароматами, которые в продаже есть, а в тестерах не представлены (но мы-то знаем!) и зову консультанта: "Вот теперь мне нужна Ваша помощь, дайте, мне пожалуйста, протестировать во-о-о-н тот", она, с еле сдерживаемой злостью, выдаваемой лишь тихим шипением, изрекает: "Вам хватит, Вы уже и так много натестировались" (Подумаешь, каких-то 15 блоттеров всего). Я, с невозмутимым видом, как героиня из гардемаринов призношу: "Серж, это был последний русский" и покидаю, наконец, торговый зал. На сегодня.

3. У моего мужа наблюдается обострение "чуйки" на один момент. Не знаю, как это работает, но стоит мне только пересечь пространство парфюмерного магазина хотя бы на 1 м вглубь, у меня тут же звонит телефон, из которого раздается: "Ты где?" Однажды, кгда в очередной раз такое случилось, а муж еще и велел СРОЧНО идти на выход, у меня на лице была написана такая досада, что невозмутимый охранник, обычно следящий за каждым жестом посетителей, видя, как я смиренно развернулась на 180 и стала направляться к выходу, понимающе произнес: "Девушка, ну Вы хоть брызните на себя чем-то, зря, что ли, заходили?" Вот есть же на свете понимающие люди...

4. Я нашла один позитивный момент в обязательном ношении масок в городском транспорте. Я не кривлюсь и не говорю "Фу", когда кто-то приносит на себе нечто неудобоваримое для моего носа и мировосприятия. Я просто натягиваю маску под самые глаза).

Ну, и еще много всякого забавного случается в нашей парфюмерной жизни)

Знала его давно, теперь это уже винтаж). Как же мне он нравился! Статусный, истинно мужской, солидный такой… Впрочем, как и все у Chanel тех лет. Долго присматривалась к современной версии, боялась разочарований, поэтому и не покупала. Все же решилась, заказала отливантик для мужа. Раскрылся на нем чудесно! Почерк Дома Шанель все равно узнаваем, даже несмотря на все переформулировки. Такая гармоничная слаженная классика. Для истинных мужчин, не мальчиков. Резковатый старт, который смягчается через несколько минут и красиво играет цитрусово-специевой композицией на всех этапах раскрытия. Хорош, несомненно хорош. На муже довольно стоек оказался (тестировали весной, не в жару). Наносили намазом, шлейф приличный в пределах квартиры, надо будет попробовать еще «на вынос»). Думаю, из флакона будет еще ощутимее. Вывод - все-таки да, хочу флакон)). Эту красоту надо иметь побольше (иногда и чтобы себе чуточку).