Маршрут 1.
Назва відповідає аромату. Відчувається атмосфера свята і наближення чогось загадкового. Мабуть, це так грає мандарин і деревяшки. Але перші такі яскраві ноти змінюються квітковим серцем, і я вже чую апельсиновий квіт, навіть трохи мастики, хм, цікаво. Я колись вже чула подібний аромат, але не можу згадати, можливо шось з Амуажу.
Дійсно, дуже на верхніх нотах схожий з Гучі Раш, але більш персиковий і мякіший, більш подібний на льодяник з персиком і смородиною. Квітів мені поклали мало. Непогана версія для літа.
Солодка медова трояндочка, дуже м яка, тендітна, округла, без шорсткості, без колючок, у серці мені трохи заважає індольний жасмин, але все виправляє сандалова база, додаються акорди деревини. На жаль, не моє, так як не люблю троянду у парфумах.
Ну, звичайно, який же буде чоловічий одеколон без цитрусів))) Вони йдуть на першому плані, а в оркестровій ямі яскраво грають другу партію смоли і дерев яшки. Одеколон у базі перетворюється на спецієвий бриз.
Знову ж таки, аромат дисоційований з назвою про річку. Як на мене, сухий, спецієвий, пахне дорогою бабусиною шкатулкою з кардамоном , кедром . Десь далеко грає несолодко ваніль.
Термоядерний, насичений , пронизаний мохом і зеленню розтертого петітгрейна аромат. Нагадує класичний шипр із розряду тих, які носили чоловіки з 90-х. Незвично для мене, але сподобався.
Хотіла відчути океан, а опинилася у літньому садку , а навколо мене вишні, черешні і навіть сливи. Підозрюю, що так грає поєднання лимону і бергамоту. На задньому фоні тліють боби тонка. Але дуже тихо.
Ой, такий насичений, удово-шкіряний, брутально-гумовий... Чорний, тягучий- ось такі асоціації. Але є і ложка амбри у цьому бідоні дьогтю - пом якшує композицію. Все ж таки більш для чоловіків, як на мене . Нагадав улюблені парфуми Анжеліни Джолі - Булгарі Блек.
Маршрут 110.
Явно восточное направление. Присутствует и пудра и амбра, сладковатый, свежих фиалок не чувствую, разве что в начале звучания пролетели и не оставили следа. Вроде как шафран и перец ощущаются на фоне влажного дерева.
Первым делом слышу яркие ягоды и искристо-кисленький ананас. Мускус фонит от начала до конца ощущения аромата. Для меня это слишком насыщенно и напористо.
Абсолютно не розовый аромат, как заявлено в названии. Ода белым цветам, особенно франжипани и немного индольной туберозы с привкусом меда. Хорошо, что бергамот сглаживает эту индольность освежающим звучанием.
Маршрут 110. Опять история на тему уда и специй. Немного разбавляется ванилью и фруктами. В базе бальзамические смолы, липковатые сладости. И много мускуса, который просто окутывает облаком.
Солируют яблоки и клубника. Для меня слишком попсовый, слишком сладкий. Таких ароматов я слышала много. Клон Миднайт Фентези от Бритни Спирс, но аромат от Бритни более глубокий и раскрывается деревяшками. А здесь монотонное звучание фруктовых нот.
Сладко-кислые ягоды с настырным мускусом выходят на первый план. Действительно, присутствует какая-то химическая металлическая нота. Она меня постоянно сбивает, а так хочется углядеть нотки, которые прячутся на заднем плане .
Слишком насыщенная разгоряченная роза в арабском оазисе, в окружении пиона и горького ландыша. Несмотря на сглаженность амбры, в базе роза становится чуть липкой
