Общая информация о пользователе Afarran

Прекрасний, насичений, свіжий запах коноплі і ще якоїсь зелені, трохи з гірчинкою. :) Там у попередньому коментарі йшлося про соціальну прийнятність, то я додам від себе: головне, напшикавшись цим парфумом, НЕ сидіти в прокуреному приміщенні. Бо в поєднанні з тютюновим димом він дає яскравий ефект "курнула й пішла на роботу". Але люблю його і точно буду брати ще. :)

Не знаю, де там всі заявлені ноти. :) На старті він пахне суничним милом (і, чесно кажучи, трохи загучно), а потім - виноградним соком (доволі приємно). І він точно впізнаваний! Як на мене, здалеку, з когось іншого, в шлейфі його ловити приємніше, ніж з себе (власне, так ми з ним і познайомилися: від колеги шлейфило метри на чотири)).

Чомусь на цю прекрасну штучку нема жодного відгуку, треба це виправити. Брала відливант, надихнувшись описом про рок-н-рол і готельний номер, але ні - ані рок-н-ролу, ані, дякувати богу, готелю з бухими хіппі мені не відсипали.)) Спершу він взагалі здався досить... нейтральним, нецікавим і простим. Парфум, який можна обрати, коли не знаєш, чого ти сьогодні хочеш. Не кричить, не втомлює, ненав язливо супроводжує протягом дня. Але з часом я до нього принюхалася, і за отою "нецікавою" дещо пластиковою солодкавістю відкрилася якась загадка - може сандал, може гваяк, не знаю - але щось таке, що не дасть сплутати 1015 із жодним іншим ароматом. І нарешті знайшлася обіцяна нота фіалки, від якої не відмахнутися - я вже знаю, що фіалка в парфумерії мене чіпляє майже завжди. Дуже шкодую, що мій відливантик закінчився. Хочу ще. :)

Після стількох різнопланових відгуків навіть і не знала, чого від нього очікувати. Але - так, він справді пахне глянцевим журналом, і трохи замшею, і (на мені) злегка чимось відчужено-прохолодним, наче стерильним бинтом. А в шлейфі ще й вловлюю листя, здається, помідорне - зблизька воно зовсім не відчувається, але в повітрі літає. Але найголовніше в ньому - він неймовірно комфортний. Із таких, що хочеться запхати носа в згин ліктя і дихати-дихати-дихати. Він не пахне як _парфум_ - він пахне як _людина_, яку ти добре знаєш, і вона тобі щонайменше подобається, а може ти навіть трохи закоханий, і от ти обійняв ту людину після розлуки і дихаєш-дихаєш-дихаєш. :) З деякими парфумами буває як? Ти окремо, а запах окремо. А "Ганімед" якийсь абсолютно природній, як продовження запаху людської шкіри.

За этот зелено-хризантемный старт можно продать душу. Первые минуты после нанесения он просто волшебный. Потом восторг утихает, а в базе он, на мой вкус, становится уже не такой интересный. Там вылезает какая-то сладинка (может, я фиалку так воспринимаю, не знаю :)). И почему-то он в базе мне напоминает Лютансовскую же "Железную деву", хотя у них нет вообще ничего общего. Стойкости мне хватает, часов 6-7 он держится на коже, а потом можно повторить умопомрачительный старт. :)

Это такой аромат, на котором я окончательно поняла, что такое "химия кожи". Пробовала на себе, в разные дни, в разную (но всегда прохладную) погоду. Ну сладость. Ну сладость-сладость-сладость. Много сладкой ваты. И ещё чего-то сладкого. В основном невыносим, хотя как-то раз - в трескучий мороз - сел как родной на краешек шарфа. Из пирамиды не слышу вообще ничего, разве что отголоски шоколада вдогонку к сладкой вате. Так вот... принюхивались мы с ним, принюхивались... И тут мой незакомплексованный сын решил, что ему надо попробовать ЭТО на себе. А на нём это - мягчайшая уютная прелесть, вроде... гречки с молоком! Подслащённая вкусная гречка с молоком, как в детстве, и мы оба слышим ещё вполне отчётливо. :))) Откуда? - никто не знает. В общем, отдала ему донашивать пробничек.

Вывод: тестить, тестить, и ещё раз тестить.

"Начитавшись отзывов" (с) ожидала встретить дичь и мощь. Не сложилось.

У меня он почему-то мягкий, спокойный, ручной. Начинается чем-то сладковатым, чуть дымным. В середине проскальзывает какая-то смолистая нотка гари, но не слишком напрягающая. И в итоге усаживается прекрасным мягким ладаном, действительно немного похожим на Laudano nero, но чуть слаще. Конопли не уловила. :)

В общем, нравится, и хочется носить, но без вау-эффекта. Хотя, конечно, надо ещё послушать его в разных погодных условиях.

Сегодня с утра совпало: надела Cuir, когда в наушниках играли шанти (песни моряков и пиратов). И это было самое потрясающее сочетание модальностей, какое только можно себе представить. Мона и шанти сделали мне утро.

Один из лучших кожаных ароматов, на мой вкус. Мощный, выразительный, но не навязчивый. Очень стойкий. Чувствую в нём какую-то кислинку, но сладости, как в большинстве кож, нету, и это прекрасно.