Коментарии пользователя Asedo

Polina,

згодна, є також відчуття суму через те, що що парфум як ідея, як задум єдності аромату, флакону та легенди, поволі зникає. Власне, це відчув Дінан ще 30 років тому, коли хотів закрити свою майстерню. Тоді це була ще тенденція і він відчув її на самому початку. А зараз це вже стан, нормальність. Однакові флакони, описи ароматів, та й аромати часто дуже схожі. На жаль.

Люблю аромати із легендарного люксу кінця минулого століття. Колись писала про це в дописі "І аромат, і назва, і флакон" тут kremchik.ua Маю щось з цього і кожен раз дивуюсь цілісності парфуму, як явища.

Напевно, це найтюльпановіший аромат із усіх можливих. Від самого старту - оберемок свіжих тюльпанів, щойно зрізаних з ранкової клумби: ніжні бутони, солодкуватий пилок, соковите стебло. Відчуття ніби «королева тюльпанів» )) Згодом наче з`являється мімоза (хоча її немає в піраміді), мов до букета додали пухнасту гілочку. Старт - найяскравіший в композиції, "тюльпановий салют", далі композиція розгладжується до легкої квітково-свіжої вуалі без домінуючих нот.

Без сумніву, це весна. Аромат - ідеальний супутник для перших днів весни, коли повітря ще свіже, але все більше наповнюється теплом. З ним приємно зустрічати весну.

І все ж таки це мило. Апельсиновий цвіт, лаванда, ветивер, бергамот, трохи гірчинки петитгрейну. Спершу майже дзвінка свіжість, прохолода, лаванда. Потім більше відчуваю апельсинові квіти з ледь вловимою солодкістю, і терпкість розтертого листя бергамоту.

Довго не могла зловити образ композиції. Аж поки не переклала: Naviglio з італійської - це "канал". І ось - ранок, свіже повітря, вода спокійна, легкий бриз, сонце піднімається й пробуджує сонне місто. І в цей момент оживає аромат - свіжість, що поступово переходить у м`яке тепло, аромат ранкових квітів, ранкового душу, свіжого рушника.

Аромат «ранково-відпочинковий». Це відпустка або вікенд, коли не треба поспішати, а можна насолодитися цим "просинанням" і переходом від ранку до дня.

На старті темна ягідність, трохи терпка, з легкою пильною вуаллю. Ірис тут не головний герой, попри назву, але його присутність відчутна в серці - пудровий, трохи косметичний, що додає м`якості. Згодом він ніби занурюється у теплі спеції та жасмин, і аромат починає змінюватися, стає густішим, теплішим, усе більш східним. Звучання красиве, з легкою нуарною тінню, округле і доволі стійке. Скоріше на вечір. Взагалі, для своєї ціни аромат більш ніж достойний, приємно дивує.

На старті шафранова троянда, вологі пелюстки троянди переплітаються з пряним шафраном. З часом аромат м`якшає, додається трохи деревини і теплих смол, які надають звучанню густоти й затишної глибини. У базі проступає кедр, додаючи шляхетності. Помітний, шлейфовий і стійкий аромат з рівним, спокійним приємним звучанням. Для своєї ціни парфум більш ніж достойний і просто знахідка.

Цікавий незвичний аромат. Ольфакторно: бананово-пудрово-молочна база зі спеціями, фруктовими і квітковими нотами. Майже тілесне, тепле, солодке, затишне звучання. Асоціативно: екзотика Сходу, а саме Індії — шовки, спеції, фрукти, квіти, тепло ...

Сподобався відгук з fragrantica.ua: "здається, що ця композиція з молоком священних корівок, особливо для медитацій приготованих спецій та фруктів в якості підношення богам, зроблена з добрим умислом.., а яким, то вже доведеться зрозуміти самій". Так це про Sira des Indes. Вдихаю і намагаюся зрозуміти той задум.

CBRCleopatra,

О! У вас велика колекція флаконів Дінана!

так, парфуми бувають дуже різні, і знайти для кожного з них свою «оправу» - справжнє мистецтво.

Коли читала історії створення флаконів, помітила цікаву річ: багато ідей народжуються зі спостережень, з якихось предметів або образів, що зовсім не мають стосунку до парфумерії. Якісь валуни, черепахи, рукав блузки, стара ваза з барахолки…

Але вміння помітити це, переосмислити, трансформувати і поєднати різні елементи в нову форму - безумовно, талант.

Спробувала згадати, з якими творіннями майстра перетиналася у часі і просторі.

Ось що було:

Paco Rabanne Calandre як же він мені подобався! Саме тоді, коли зустрічалася з першим відносно серйозним (як тоді здавалося, хі-хі) хлопцем.

Calvin Klein Eternity — ой, там ще з Кляйном історія була - форма флакона і назва ("безкінечність") з`явилися напередодні його весілля, типу, вічне кохання. Але пара згодом розлучилися. А парфум прекрасний.

Moschino Moschino — дуже прикольний флакон у формі пляшки.

Dolce & Gabbana Light Blue Pour Femme - здається, то був час коли відкрився їхній перший монобрендовий бутік в Києві.

Зараз є

Givenchy Amarige - кажуть, що форма кришечки повторює форму рукава блузки знайомої Дінана

Vilhelm Parfumerie Morning Chess - Дінан розробив форму для флаконів у формі стилізованої шайби (адже Ян Вілгельм, засновник бренду, любить хокей). І ці "шайбочки" стали "візитівкою" Vilhelm Parfumerie

Suzanna

погоджуюсь з вами, мені теж близька ідея капсульності в одязі, але все одно завжди виникає бажання щось додати під настрій - інший аксесуар, прикрасу, чи деталь, яка відповідає настрою, моменту.

Концепт капсули в парфумах зі мною не працює, адже обираю "в моменті" відповідно до того, як почуваюся саме цього дня, який настрій, погода, плани. І ще помітила, що сьогодні можу насолоджуватися якимось ароматом, а наступного дня він вже "не йде", не викликає емоцій. Все ж, таки, парфуми навряд чи можна запланувати.

На мою думку, асоціації з курінням і тютюном, швидше за все, виникають через картинку на коробці. Сам аромат досить незвичний для жіночого парфума. Лаванда, кава і полин, які відчуваються одразу, задають певний контекст — це не про квіткову романтику, лавандові поля Провансу тощо. А радше про дещо зухвалу і трохи маскулінну естетику, яка створює відчуття характеру й незалежності.

Аромат трохи шорсткуватий, із легкою гірчинкою. Не полишає відчуття, що J`ose Eisenberg у чомусь перегукується зі знятим уже Living Lalique. Хоча той, як на мене, звучить трохи обтяжливо (можливо, через ноти чорного перцю). J`ose Eisenberg натомість є витонченішим і м`якшим. Він щільний, але без важкості, поступово осідає ближче до шкіри, без гучного шлейфу, зі спокійним і рівним розкриттям.

Perfume elite

жодна його вишня не прижилася. Зазвичай, пробувала влітку, можливо, через жару парфуми так себе поводять. Буду ще пробувати-шукати.

Ох ви про вишні-черешні )))

Мені щось із ними не щастить. За 10 хвилин я не чую на собі цей запах, зникає абсолютно. Ніби й стартують яскраво, соковито, з характером, а потім - тиша. Хочеться цієї терпко-солодкої вишневої гри і щось не виходить. Можливо, шкіра "з`їдає" аромат, або просто це не моя історія ((

Nadiia_Volkova

дуже цікавий допис!

Завжди цікаво знати, образ якої людини стоїть за певним парфумом. Бо саме через такі історії аромати справді “оживають”. Коли за назвою стоїть захоплива історія реальної людини, то сприймаєш аромат зовсім інакше.

От зараз подумалося - напевно, саме тому Діору особливо вдався цей шедевр, який тішить нас уже багато років. За назвою й ароматом постає образ красивої жінки, сильної особистості з непростою й цікавою долею. І відчувається любов мeтра до своєї героїні, його щире бажання передати її красу та енергію.

Вітаємо вас, Miss Dior! Ви - неперевершена.

CBRCleopatra

дякую!

Гумор та іронія, здається, вже окремий жанр у парфумерному сторітелінгу. Теж помітила, що стає більше таких назв парфумів і брендів, які вдало працюють в цьому напрямку. І він, мабуть, один із найскладніших, бо треба балансувати між жартом/провокацією й елегантністю/привабливістю парфуму. Мені теж подобається, коли бренд дозволяє собі іронію. Це додає чесності й сучасності. Ну і певної сміливості, звісно. За вашим коментарем занурюся в сторітелінг брендів, які ви згадали.

Для мене це справді квітковий вітер - освіжаючий, прохолодний. Протягом усього розкриття композиції відчуваю флердоранж, який щоразу звучить по-іншому - то в парі з трояндою, то з м`яким персиковим відтінком, то з пудровим ірисом. Наче дуновіння, кожна хвиля приносить новий нюанс аромату і новий відтінок настрою. Аромат помітний, але делікатний, по-англійськи стриманий, але рухливий. Вже писали - хороший офісний варіант.