Общая информация о пользователе Juka

Для мене це зелений чай з жасмином у найкращому парфумерному виконанні. Милий, але не моя історія. Не вистачає йому характеру, щоб вирізнити з поміж інших.

Ви можете любити Деліну чи ні, але цей парфум залишив свій слід в історії парфумерного мистецтва. І це дійсно хіт парфумерного дому та носу, що його створив. Я люблю рози, люблю півонії. Проти молекул нічого не маю. Ревінь мені тут подобається і взагалі аромат крутий. Коли він вийшов, це було нове і нетривіальне звучання рози. Таку півонію я шукала давно. Так, всі давно вже зробили багато його аналогів, покращених чи більш дешевих версій. І мабуть цей запах вже всім набрид. Але сам по собі аромат прекрасний. Якби він не був такий розкручений, впізнаваний і не звучав повсюди, ціни б йому не було.

Я його обожнюю.

Малина, полуниця і палений цукор. Це все приправлено ваніллю. Стартує свіжою малиною і потім увесь час в принципі звучить однаково густим сиропом присипаним пудрою. При цьому він комфортний і приємний. Смачний, не гучний. Наче нічого особливого, але сподобався. Не настільки, правда, щоб купувати флакон.

Мммм, яка тут ваніль… Однозначно аромат про ваніль, вона тут основна. Купувала його бо побачила манго і матчу в піраміді. Матчу не чую, манго так, відчувається, також є притаманна манго легка молочність. Решта нот не такі виразні, але вони вгадуються по тому що ваніль тут дуже ніжна, тендітна, немов невагома хмаринка. І правда, наче якась магічна пудра, від неї тепло, світло і радісно. Так на мою думку пахне Tinkerbell. Сидить близько до шкіри. І чесно кажучи, такі аромати теж мають бути. З задоволенням ношу його в спортзал, візьму його у літак чи інше місце, коли не хочу нікого задушити. Дуже сподобався, флакон мабуть брати не буду, але відливант точно зношу. Я не поціновувач ванілі, і цю нішу для мене вже закрив Casamorati Dama Bianca. Але ж прекрасний.

По відгукам лактонна вишня, навіть вишневий йогурт. Власне йогурту я і хотіла. І спочатку він дійсно такий. Але потім я чую уд, мигдаль і спеції. Нічого ніжного, нічого вишневого. А жаль, могла бути гарна історія.

Нарешті я готова його відпустити. Познайомилась з ним вже після того, як його зняли. Причому ніде і знайти не можна. Дуже довго шукала, сумувала і берегла свій відливант, навіть після того, як він вже закінчився. Отак підходила і нюхала пустий атом. Шукала йому заміну, але все не те. Але часи ідуть, смаки міняються, і розумію, що зараз носити його б вже і не стала. Це аромат з минулого, все ж таки всьому свій час. Такий олдскульний шипр, зараз такі не популярні. Королівська фіалка і мох, на деревній підкладці, злегка приправлені цитрусом. Фіалка і мох тут в головній ролі. Наче ідеш по густому лісу, вночі пройшов легкий дощ, зранку встало сонце і ось поміж дерев бачиш цю гарну квітку. До чого ж красивий аромат.

Люблю я шкіру в парфумерії, і розу дуже люблю. Шкіра тут жорстка, брутальна, кірзова. Троянда бордова, темна, густа. Чорна смородина і кедр додали свіжості, перчик легкої пряності. Але в цілому аромат специфічний, важкий, ретро. Якби не бачила піраміду, подумала, що тут пачулі, дуже багато пачулі. Ось ця землиста і пильна підвальна нота дуже відчутна. Навіть не уявляю коли і де він буде доречний. Так пахнуть красиві сукні з минулого, які не одне десятиліття лежали у шафі на горищі. Дуже легко може задушити. В базі стає мʼякішим, свіжіше, хоча ось ця підвальність так і залишається.

Chanel Coco Mademoiselle. У мене все. Знаю, у нього багато поціновувачів, але напрям не мій.