katafeika, вдячність Вам за щирість Вашого допису, й за флакончик! Дуже відгукнулось. Й такі цікаві коментарі. Теж додам від себе. Видатний Edmond Roudnitska в інтерв`ю казав, що створював легендарну 
Rochas Femme в 1944, дивлячись на потрощені будинки й уламки снарядів за вікнами. Стільки сенсів в цьому вислові, що відгукуються саме зараз. На моє сприйняття, парфумерія теж зброя. Саме так, квіти крізь уламки снарядів й трощу.
Хай будуть іриси. Так багато, що й не перелічити. Назву такі, що одразу ніби відчула. Це вже знак. 
Puredistance White це ірисова бездоганність. Так, дорогий. Так він такий і є. Дорога вишукана бездоганність, прозора й чиста. Це коли й бажаєш знайти недоліки через вартість, але ж тут бездоганність щодо кожного параметру перемагає.
E.Coudray Iris Rose , навпаки, бюджетна штучка, але його кремовий жіночний огортуючий спокоєм й комфортом аромат закріпивсь в ольфакторній пам`яті. Це щось значить.
Chanel Les Exclusifs de Chanel 1957 , 
Serge Lutens Bas de Soie , вартують уваги, в першому ірис дзвінкий і іскристий, Лютановський ніби вологий, крізь туман, як завжди у Лютана, "концептуальний", малює картину. Вони не з команди фаворитів суто для мене. Мій ніс взагалі не "по ірисам" ) Але ж вони, як знаю, зібрали собі аудиторію ) Принаймні, без "морковки" або "металу", чим іноді "грішать" ірисові ароматики )
Щодо популярного напрямку 
Prada Infusion d`Iris й 
Chanel №19 Poudre , канонічний ірисовий тренд, віддаю перевагу ірису від Шанель, Прадівський жорсткіший суто на моє сприйняття.
Взагалі, тим, хто любить парфумерні іриси, можна по доброму позаздрити, бо там вистачить на роки для пошуків, відкриттів і емоцій )
