Коментарии пользователя Alieksina55

Ношу виключно на одязі. Тут така солодко-біляста альдегідність: іскриста, злегка пудрова, без вінтажного вайбу. Пізніше з`являється сухий кедрово-молочний відтінок. Аромат до кінця залишається світлим, м`яким, чистим. Цікаво, що його присвятили білій сорочці, улюбленому предмету гардероба Кароліни Еррери. І в цьому випадку цей зв`язок мені відгукується.

Перші ноти на шкірі чудові: гіркі апельсинові кірки, що бризкають соком, ялівцева волога прохолода. Цитруси яскраві, прохолодні, з легкою імбирною гостротою. Але вже через двадцять хвилин моя шкіра з`їдає запах, і я повністю перестаю чути його на собі.

Для мене це варіація на тему Kirke. Яскрава солодка синтетика, яка нібито є фруктами, зі щільною мускусною базою. Аромат дуже насичений, стійкий, швидко стає нав`язливим. Хімозний сироп, здається надто синтетичним і задушливим. Зовсім не мій профіль, носити не можу.

Хотіла долучитися до цих водичок, але поки не вийшло. Конкретно тут у піраміді дивний набір нот, у запаху нічого подібного не чую. Перші секунди, це прозора, носибельна тінь Baccarat Rouge. Потім просто нічого не залишається. Кінець. Завіса.

У перші хвилини справді схожий на Encelade: металево-іржава нота, ветивер, коріння. Гірко-солодкий, зелений, потім злегка пудровий. Але після старту схожість обривається. На мені переходить у парфумерно-арабський запах а-ля копчена вишня.

На цю осінь хотіла цього Лютанса, але тепер не знаю. Для мене він гіркий, дуже насичений, щільний. Жасмин тут не свіжий, густий, із темним медом і помітною лікарською терпкістю. Аромат місцями навіть задушливий. Поки не впевнена, що хочу так пахнути.

*Мій відливант настоявся, і вже має ретро-ноту.

Помилково взяла elixir, а хотіла edp. У підсумку стійкість тут на висоті, і для мене це радше мінус. Аромат кисло-гіркий, з дуже в`їдливою трояндою, явним арабським вайбом. Троянда липка, тягуча й настільки інтенсивна, що буквально видирає рецептори. На одязі наступного дня аромат усе ще залишається яскравим. Заважає мускус (хижий, різкий, надокучливий). Разом із цією тягучою трояндою він працює так, що парфум дуже втомлює.

Вся історія Black Opium - не моя історія. І новий фланкер цього не змінив, зовсім не вразив. На старті нагадав одну з "туфельок" Herrera, якщо не помиляюся, то червону. Схоже поєднання солодкої фруктовості зі щільною парфумерною базою. Полуниці, якоїсь ягідності для мене немає. База досить стандартна. Пудрово-важка цукровість, крізь яку намагається пробитися синтетична палена кава. Якесь "недокофе" на тлі ванільно-цукрової маси, нічого нового. Усе той самий напрямок BO, який не люблю.

Дуже виразний весняно-літній настрій. З перших секунд, квітучий луг літнього ранку. Молода зелена травичка, велика кількість квітів із нектарною солодкістю та сонячне тепло. Квітковість тут не важка, у базі з жасминовим нюансом, відчувається природно, без щільної індольності. Атмосферний аромат.

Дуже мені подобається. На старті виразно чую маракую, яскраву, з характерною гірчинкою. Далі аромат переходить у приємну спокійну гурманську частину. Карамельно-мигдальну, без відчуття нудотно-солодкого десерту. Особливо подобається ваніль у базі. Вона тут не липка, не кондитерська - більш суха, деревна. Вдале поєднання.

Для мене це поки єдиний аромат із лінійки Les Infusions, який справді подобається, який я можу носити. Усе, що пробувала до нього, на мені було практично неносибельним. Тут одразу відчуваю виражену молочність із кардамоном, дуже відчутний сандал. Сандал вершковий, але при цьому досить сухий, аромат не йде в гурманіку. Ближче до бази починає вилазити знайомий мені по цій лінійці пудровий мускус. Він досить упізнаваний і, за моїми відчуттями, є невід`ємною частиною Les Infusions.

Тут у мене враження неоднозначні. Він цілком міг би мені подобатися за відчуття дорогої чистоти, цієї білосніжної білосорочковості. Але в такому стилі в мене вже є ідеал L. V. Imagination, Cedrus на його тлі не виграє. Тут відчуваю вологу деревну свіжість, чисту, трохи мильну. До речі, на блотері вловлюю легкий кардамоновий відтінок, він додає пряності. На шкірі враження гірше. З`являється досить настирлива мускусна в`їдливість. Аромат начебто чистий і свіжий, але ця мускусна база починає мене втомлювати в процесі носіння.

Для мене це однозначно чоловіча історія. Гіркий, бальзамічний, прокурений, терпкий. Ветивер тут темний, сухий, із землистим і димним відтінком. Шкіра не гладка і не м`яка, а груба, ніби терта, місцями навіть запилена. Є відчуття тютюнового диму, хоча тютюну в піраміді начебто немає. У розкритті стає більш деревним, але гіркота, дим і шкіра залишаються основним враженням. На собі носити не хочу, але на чоловікові цілком уявляю.

Довго обходила його стороною. Після кількох затестів здавався зовсім ні про що, невиразним. Думка змінилася випадково. Розношувала два парфуми Zara, у якийсь момент просто задихалася від них. Після них нанесла Splendide. І він буквально виявився ковтком свіжого повітря. Особливо на контрасті відчувається клас, композиція набагато чистіша, тонша, акуратніше зібрана. На старті в мене досить помітний шампуністий мускус. Потім уже розмиті прозорі акорди чогось фіалкового, зовсім віддалено - малиново-пудрового. Усі ноти ніби проходять крізь напівпрозорий фільтр, не випирають окремо.

У порівнянні з оригінальним Covet тут більше мускусної шорсткості, яка створює весняний свіжий настрій. Квіти звучать прозоро, без вершковості та зайвої солодкості, зелені нюанси додають легкої терпкості. У розкритті з`являється кремовість і сухувата деревність. Pure Bloom набагато менше схожий на першоджерело, ніж можна очікувати від фланкера.