Активно розношую зараз, в березні. Спробую ще влітку, бо зараз не дуже вразив. Очікувала більшого, на початку гарно чую османтус, далі - приємний жіночий фруктовий аромат, шкіри на собі не почула.
На мені розкрилися трояндою. Персиків, фіалок та кокосу не почула. Троянду не сильно люблю, розраховувала трохи на інше звучання. Підійду до нього ще влітку.
Щось нема коментарів на новинку маестро, тому буду перша) я не великий лютенсознавець, але по відчуттям - аромат у його класичній димно-шоколадно-смолистій стилістиці. Нуарний. З блоттера мені уявляється такий тягучий навіть не сироп, ` а щось середнє між сиропом та нутелою, з явними алкогольними нотками. На собі в першу чергу відчуваю дим, дійсно що "димова завіса", ` потім вже такий вологий шоколадно-гурманський присмак.
Іскристий приємний ягідний компотик. Легкий, ненав язливий, може трохи банальний. Але як відпочинок від складної ніші - супер👍
Дуже добротний, сучасний, компліментарний жіночий люкс. Такі аромати подобаються чоловікам на жінках. Він дає відчуття впевненості у собі, привабливості. При цьому він не агресивний, схожий на граційну кішку.
Не розумію де тут почули мускус. Так, аромат дуже густий, щільний, тягучий. Нуарний, по кольору він темний. Саме табаку тут не чую, скоріше шоколадну троянду з тінню сливи та прянощів. Хочу флакон)
Гарний, сподобався, повністю згодна з коментарем перед моїм - іскристий дюшес, незасолоджена припудрена груша. Дуже жіночний та приємний.
Це той випадок у мене, коли від ненависті до кохання - один крок. Вперше тестила його на блоттері влітку - фу, різкий, настирний, задушлевий.
Прийшла осінь, вирішила дорозношувати пробники з діскавері мета Пенхалігонс і все ж вдягла його. І це така краса! Розкрився у першу чергу зв язкою шафран+троянда+уд і купа спецій. Дуже дорого, велично, помпезно і дуже-дуже гарно. Відчула себе імператрицею)
Яскравий, гучний зелено-фруктово старт. Потім пачулі + багато какао + інжир. Стають тихшими, стійкі. Гарні) я поки тільки придивляюсь до інжиру, тому для мене трохи незвичні)
О, це аромат перших леді, принцес та королев. Тонкий, вишукано-квітковий, але при цьому дуже дипломатичний, не гучний, сидить близько до шкіри.
Яскрава полуниця з лісовими ягодами, не засолоджена. Ніби іскриться, на початку досить гучний. На теплу пору. Потім чую троянду, шкіру та спецію. У серці і базі стишується і стає ближче до шкіри. База густа.
Ніякого гарбуза я не почула. А почула я приємні, досить яскраві трави та спеції. І ще ніби суху дерев яну стружку. Так, чимось асоціюється з пряною осінньою випічкою. Направлення не моє, але гарно.
Стартує прям перцево-гостренько, потім серце схоже на Деліну, але на мінімалках і не дотягує. Має жіночний приємний шлейф. Як на мене нічого прям особливого і своїх грошей не коштує.
Добре, що спершу я спробувала водяну версію Деліни, бо ця для мене трохи важкувата і задушлива. Хоча ця центральна трояндово-півонієва-лічієва нота так само дуже приваблює)
На мені - чорна смородина + ваніль. Яскравий, жвавий, солодкий. Трохи сверлив мозок. Ще спіймала якусь, на мій ніс, олдскульну ноту ніби старої декоративної косметики.
Кремчик
