Коментарии пользователя rodomir_life

Практично ідеальне використання амброксану. Це парфум де амброксан не агресивно випирає, домінує в композиції (як в тому ж Саважі), а тонко, якісно, органічно інтегрований в аромат. Luna Rossa Carbon - це прохолодний, лавандово-мінеральний парфум з нотами металу і грунту. Така собі урбаністична "кібер-парфумерія". Якщо він вам підійде, ви з ним подружитесь, і вам буде в ньому комфортно, то це може стати вашим ароматом підписом на все життя. Якісний парфум, з лояльним для мегаполісів, коротким шлейфом. Стійкість добра, ваша візитівка на весь день.

Для мене це еталон чоловічої ірисово-фіалкової "пудри". Ідеал для офісу... для бізнесу. Пахнеш стримано, але дорого. Навіть в джинсах пахнеш по-діловому.

А зараз відгук про Hermès H24 Eau de Parfum

Отже. Відрізняється він від EDT, при тому, як на мене в кращу сторону. Туалетка - холодний, колючий, ароматик з різкою нотою розпеченої праски. Цей же ближче до фужеру. Металу менше. Аромат звучить солідніше і універсальніше. Зі старту відчуваєш мох, нарцис, сухоцвіти. Не просто сухоцвіти, а запах... висихаючої розквітлої шавлії, яку бабуся в липні розкладала на шифері сохнути на сонці (оце флеш з дитинства створив аналогію! )). Металеві ноти є, але як казав не такі агресивні, а більше дисциплінуючі, надаючи парфуму риси такої собі урбаністичності. Аромат лінійний. З часом на перший план більше виходить нарцис і додаються напівпримарні деревні ноти. Сподобався мені цей парфум (на відміну від туалетки). Стійкіший. Не так "коле" і не так "душить". Стильний. Універсальний. Майже всесезонний. На вечір, напевно, не підійде, бо все таки він має доволі "прохолодний", діловий характер. Шлейф короткий, але відчутний.

Класний, сучасний парфум. Дуже якісно, навіть вишукано попрацювали з амброксаном. Стартує мінерально-зеленими акордами, відчув запах графіту, а коли глибоко вдихаєш, то вловлюєш ноти озону. В серці віє прохолодою і свіжістю завдяки ненав язливим, майстерно поєднаним імбиром і шавлією. Ну і в кінці, чудова деревно-землиста база з тими ж нотами свіжості і мінеральними залишками. Урбаністичний, стильний аромат. Компліментарний. Універсал на любі сезони, любі нагоди, любий стиль, любий час доби. Стійкість не сильно вражає, але і не критично мало - 6-7годин. Шлейф до метра.

Один з послідовників славнозвісного Creed Aventus. Та на відміну від (як на мене) кострубатих, синтетичних клонів Armaf Club de Nuit Intense і Afnan Supremacy Silver в яких інгредієнти майже ідентичні до Авентусу, але які валять хімозними імітаціями ананасу, цитрусів і тд, а також не найкращим використанням березового дьогтю з метою створити ауру димності і шкіри; Montblanc Explorer пішов своїм шляхом. Експлорер важко назвати клоном Авентусу, так є схожість, але це не невміле копіювання не завжди якісними складовими. В розкритті бергамот, непоганий перець і шавлія. Майже відразу чуєш амброксан, і він тут грає з усіма елементами від початку і до кінця. Ветивер, шкіра - напівпримарні. В базі сиро-деровно-камфорне пачулі "побризкане" тим же амброксаном. Так синтетика і тут відчувається, але не така люта, навіть в якійсь мірі доречна... типу сучасно.

Я гадаю, що Explorer гарний послідовник Авентусу. І більш універсальний ніж вище вказані дьогтеві клони. В тему на всі сезони, окрім хіба що лютого холоду. Стійкість 6-7 годин. Шлейф офісний, рука. За існуючу ціну - чудовий вибір.

Ось як на власному досвіді змінюється сприйняття парфуму на довгій дистанції.

На цю зиму (холодну пору) стоять у мене три базові парфуми. Цей YSL M7, Dior Sauvage Elixir і V&R Spicebomb Extreme. І знаєте що я помітив? Рука підсвідомо обходить M7! Коли температура від +5С до -10С - автоматом беру Elixir (хоча на цей одяг до прання вже інші парфуми не вдягнеш)); коли погода ще морозніша, автоматично хочеться вдягти Spicebomb (навіть вдень!) так сказати для зігріву.) М7 мені подобається, але інколи буквально примушую себе ним "подухатись". І я зрозумів, що мене почав підбішувати його хвойно-камфорний, "аптечний" старт. Перші 10-15 хвилин стали для мене мікропекельні. Далі все добре, приємно, майже ідеально, але відкриття тупо почало дратувати. Блін! Це як взуття. Воно наче і за розміром ідеальне, і зручне, і якісне, і стильне. Але тебе просто вибішує процес взування: декілька хвилин вовтузишся з лопаткою, а потім ще й треба зав язувати шнурки. І знаючи це ти просто кожен раз примушуєш себе взувати саме цю пару... Гарний парфум, та я розумію що це не моє, вдягати його не хочу, і точно більше його не придбаю. Вибач М7, "давай астанімся просто друзьямі..."

Схожий на Bleu de Chanel. Саме схожий, а не ідентичний. Спільні лінії ароматів, філософія. Свіжий, спайсі-цитрусовий старт. Далі свіже волого-деревне, трішки камфорне продовження. І приємна мускусно-деревна база. От спробуйте паралельний з Блю-де-Шанелькою затест на різних руках. Вони зовсім не конфліктують, і не створюють дисонанс. Долітаючі до носа акорди з різних рук видаються різними гранями розкриття одного парфуму. З відмінностей Діор мені видався більш синтетичним, трішки гіркішим і з пудровими нюансами. Шанель - трішки свіжішим на старті, і з певними димно-бальзамічними мікроакордами в базі. Так, що обирати з цих двох парфумів виключно діло смаку в виборі бренду.

Dior Homme 2020 гарний, якісний, універсальний чоловічий аромат на всі випадки життя. Стійкість добра, шлейф до метра.

Дуже багато шавлії. Прям концентрат. Десь прочитав, що це - скларен. Хай буде так. Грає то зелено-скіпідарними, то зелено-розсольними акордами. Інколи навіть нагадував запах юшки в якій варились раки з кропом. Завершується розсольно-хвойною базою. Не моє, носити таке не можу і не буду.

Після нанесення перша асоціація Egoiste Platinum, не те що вони ідентичні, але схожі, і мозок видає такий флеш. Пам ятаю, на початку 2000-х як надухаєшся цим Егоїстом, то відчуваєш себе таким діловим і успішним, шо просто ніпадхаді. З Montblanc Legend такого відчуття не сталось, чи то вік, чи мірило успішності змінилось.) Цей видався мені солодшим за Платінум, який був стильним чоловічим ароматиком, а тут майже канонічний фужер (бергамот, лаванда, кумарин, герань, мох) засолоджений нотами ананасу, яблука, Бобів Тонка. Платінум точно був стійкішим, і шлейф точно був помітний. Легенд по стійкості десь 5-6 годин, з по-офісному лояльним, коротким, але приємним шлейфом. Коротше, як на день приємно пахнути чоловічим одеколоном - норм. І ціна радує.

Запах свіжовипраної білизни (одягу) Це просто зранку встав, надягнув на себе свіженьку футболку і джинсюгани і пішов по справах. (Жодних парфумів)

Помадний парфум. Ця "помадність" супроводжує з відкриття до бази. Ця помадна чуттєвість підійде далеко не всім, і далеко не завжди. При паралельному затесті з Givenchy Gentleman EDP Reserve Privee, відчувалась схожість саме в "помадності", але Givenchy за рахунок відчутних деревних акордів і легких алкогольних, має більшу різкість (особливо на старті), загалом більш чоловічий характер; і саме "дисциплінуюча" деревина в базі надала йому певну універсальність. Щодо Dior, то про універсальнісь не може вестись і мови, ця помадно-шоколадна чуттєвість перетворила його в 100% вечірній парфум, парфум для побачень чи розважальних світських заходів (типу вручення Оскару)). Так, запах гарний, елітний але...

Стійкість близько 5 год, якраз на вечір вистачить. Шлейф до півметра, проте відчутний.

P.S. Як вже згадував, парфум підійде далеко не всім. Аромат такий собі "франтовий", епатажний, ніжний. На чоловіках з брутальною зовнішністю і статурою він буде сприйматись як якась "інорідність", навіть кумедність, неначе прийшов на вечірку з жіночим клатчем; а для чоловіків з субтильною статурою, він буде підкреслювати певну жіночність (Але якщо декому це ок, то й ок).

Дуже приємно вразив парфум. В розкритті запах гарного алкоголю (без спиртозності) з деякою "помадністю". Думав, що в мене якийсь ольфакторний глюк, спитав дружини, вона погодилась зі мною, теж почула "помаду". Напевно ось чому декому він здається унісексовим. Серце розкривається швидко: ірис, деревний каштан, алкогольні ноти. Дуже приємно. В базі залишки ірисової пудри, амбра і дерево... навіть не просто дерево, а така собі підсихаюча бочка в якій колись настоювався алкоголь. В глибокій базі (через +- 3 години) солодкувата амбра і дерево. Мені він не видався занадто солодким чи гурманським (як ті ж Armani Stronger With You чи JPG Scandal), тому класифікую його як "універсал" при притомному дозуванні. Навіть в день в прохолодну погоду він ок. Бачу його як елегантний "костюмник", а легкі помадність на старті і алкогольність далі надають йому "франтові" риси. Шлейф є, але на мені доволі близький. Щодо стійкості, то не сказав би що віт супер стійкий, знову ж на собі його відчуваю близько 5-6 годин. Аромат мені сподобався.

Юху! Задоволення. Дуже мені він нагадав ще одного "дружаню" за яким я скучив. V&R Spicebomb. Цей вишневий тютюн... Не скажу що вони ідентичні, але вектор аромату, основні акорди які створюють квінтесенцію парфуму дуже схожі... Із відмінностей. Мансера більше плотніший, густіший. В Спайсбомб пряність супроводжує зі старту майже до бази, в Мансері пряність в розкритті і розчиняється, закінчується в серці. В Спайсбомб розкривається в ялена вишня, в Мансері вишня з вишневою кісточкою. В Спайсбомб база менш солодка навіть по-своєму "свіжить" (деталі в моєму коменті до нього), і запах тютюну з вишнею НА ШКІРІ, що надає певної брутальності, маскулінності; в Мансері база густа, той же вишневий тютюн, але в солодких амброво-ванільних акордах, і не на шкірі, а НА ДЕРЕВІ. Напевно в Спайсбомбі більше класу, стилю, а в Мансері більше виклику, епатажу. Обидва парфуми достойні і варті уваги. Стійкість в даного парфуму люта), шлейф відчутний. З дозуванням обережно. Зима, прохолодна осінь - його сезони.

Пудра. Дуже приємна, якісна, стильна чоловіча "пудра". Універсал. Піде як і в офіс, так і на вечірні плани. Шлейф відчутний, але не напряжний, м який, не втомлює оточуючих, а скоріше привертає увагу. Хм... В базі відчуваю хвойну деревину... чи може Iso E Super, хоча в заявленій піраміді цього немає. Дивно. Стійкість добра. Понад 6 годин точно.

Хвойно-камфорний, "аптечний" старт. Це вже псує мої "відносини" зі ще одним класним парфумом, YSL M7. Ну не подобається воно мені. Від тебе несе як від середньовічного фармацевта-алхіміка.(добре що лише перші 10-15 хв.) Далі ірисово-бальзамічне "серце", тут вже краще. Такі собі пудра і амброво-ладанні благовонія, які переходять в базу і осідають там на деревно-шківяну основу. Так, база - найприємніше в цьому парфумі. Правильне, логічне, приємне завершення "еволюції" даного аромату на тобі. І начебто норм, навіть дуже норм. Але ж відкриття блін... Коротше, якісний за виконанням і розкриттям парфум, але деякі його компоненти (ноти) - не моє. Навіть "анти-моє". Тому ставлю "нейтрально". Стійкість гарна, ті всі смоли так легко не злітають, і міцно тримають на тобі всю композицію) Шлейф присутній і помітний. Парфум не про офіс, і не про веселу вечірку. Він більше про якусь загадковість, містичнічть, готичність... Ідеальний для якихось "стрьомних" ритуалів чи таємничого побачення... підійде і на концерт Рамштайну тощо. (іронія звичайно, але загальний настрій ви зрозуміли ))