Serge Lutens La Fille de Berlin
ми в саду, бабуся стоїть біля куща чайної троянди і зриває бутони. на ній напрасована бавовняна сукня. вона сідає розбирати пелюстки з бутонів - пружних і злегка вологих, бо вчора був дощ. просить мене допомогти, я трошки пробую, капризую, що троянда колеться і відбігаю. тут десь підключаються червоні троянди, менш солодкі і більш серйозні. я сідаю поруч і в моєму доступі опиняється бабусина косметичка - символ дорослості і жіночності для малої мене. дістаю пудру і помаду - з таким пильнуватим радянським характерним запахом. поруч стоіть спиртовий настій женьшеню, яким ми змазуємо комарині укуси. навколо ростуть ще якісь кущі і дерева, з них доносяться прозорі солодкувато-фруктові ноти. та мій ніс захоплений трояндою, пудрою і спиртовим зіллям від комарів. тоді мені здається, що так має пахнути доросла жінка.
я виросла трошки іншою дорослою жінкою і La fille de Berlin навряд стане моїм улюбленим парфумом, але під особливий настрій - да. любителям троянд, трояндового варення та пудри - рекомендую до знайомства. це може бути красивий витончений досвід.
з часом троянди відступають і лишається вишневий морс - насичений, багряний, ще гарячий, без цукру. і я пʼю його поруч з пудрою і тими трояндоваими кущами.
💬 Смотреть все комментарии (1)