Коментарии пользователя Serhio G.

На мій особистий погляд це більш лайтова версія Mancera Oud Tobacco, з цікавим шоколадно-тютюновим підтоном. Ніякої сирості та "підвальності", властивої моно-пачулієвим ароматам я тут не почув. Стійкість, на жаль, залишає бажати кращого, це вам не Bois Imperial.

Мабуть, найбільш милий моєму серцю аромат, навіть незважаючи на далеко не найкращі показники стійкості, купу дешевих клонів та реформулювань скрізь роки. Він як запашний яблучний пиріг з корицею - актуальний завжди, а особливо у холодну пору.

Чистий холодний церковний ладан, який вимочили у кальвадосі. Дивний аромат, але беззаперечно цікавий та непересічний. На осінь буде дуже доречним.

Ненавиджу його настільки, наскільки взагалі можна ненавидіти аромат. Навіть якщо б ним вирішила скористатись гарна та добра дівчина, то я би мабуть автоматично зненавидів і її. Хоча здебільшого цей парфумерний непотріб я чую насамперед від агресивних та меркантильних пані, з "претензіями" до усіх навколо та дуже роздутим его) Не сприйміть це як сексизм або цілеспрямовану образу до його власниць, але ж дійсно вже просто неможливо терпіти, всі як показилися.

Не знаю, звідки беруться порівняння з класичними свіжаками на зразок Acqua Di Gio, Bvlgari Aqva та іншими. Як на мене, це абсолютно типова сучасна бездушна синтетика. На старті аромат дуже нагадав відносно свіжий реліз від Serge Lutens - Dans Le Bleu Qui Petille, але трохи згодом ця абстрактна "солона корабельна дошка" звалюється у всім відомий Ganymede. З одного тестового пшику він валив на повну навіть у сильну спеку і не хотів змиватись з руки, то ж претензії щодо нестійкості або близькості до шкіри є абсолютною нісенітницею. Підсумовуючи, це черговий Ганімед, просто у люксовому виконанні і з трохи прикрученою гучністю. Але це не рятує композицію, бо вона набридлива, вторинна і не викликає нічого окрім мігрені та огиди.

На жаль, сучасна парфумерія це просто суцільний жах і Le Sel яскравий тому приклад.

Якось вештаючись довгими коридорами ТЦ, вирішив зайти у одну з розповсюджених нині нішевих "наливайок" та трохи понабридати консультантам, все одно вони нудьгують)

Продавчиня трапилась досвідчена, тому коли я розповів, що давно і без особливого успіху шукаю якісний хвойний аромат, то вона не почала пропонувати умовний Енкре Нуар, а спитала, чи пробував я коли-небудь Ірландську Шкіру. І хоча саме його у них не було у продажу, але в якості дуже близької альтернативи дали спробувати Tiziana Terenzi Kaff, у який я ну майже миттєво закохався і дуже швидко зносив свій відливант. Але ж було цікаво спробувати саме оригінальну композицію, з якої "змалювали" Kaff, і ось коли нарешті знайшов фірмовий пробник, то дива не сталося - це фактично на 99% той же Kaff (хоча дружина й досі зі мною сперечається і стверджує що вони різні). Memo трохи більш жорсткий та гучний, при цьому ще і вартує значно менше за Kaff, тому вибір для мене був очевидний. Можливо це не зовсім та омріяна уявна хвоя, яку я шукав, бо аромат все ж більше про міцний чай та гіркі трави, але композиція феноменальна! Дуже комфортний та універсальний аромат, однаково доречний при будь-якій погоді та ситуації. Пасує як жінкам, так і чоловікам - справжній унісекс.

Так, я знаю про мільйон арабських клонів на нього, які в 5 разів дешевше, але особисто я не бачу в них ніякого сенсу, бо у Memo є якась властива лише йому магія, і це варто того, щоб їм володіти.

Прекрасний натуралістичний аромат терпкого та міцного чаю. Справжнього, якісного, а не "Ліптон з лимоном". У поєднанні з фірмовою "молекулярною" підложкою звучить напрочуд цілісно та збалансовано. Стійкість достойна, шлейф є, не знаю чому багато хто на це скаржиться (аносмія, підробки?).

Єдиний величезний недолік це не зовсім виправдана ціна, але з іншого боку вірогідність зносити увесь флакон куди вище ніж у інших сучасних ароматів, що набридають вже після умовних 10-15 мл. На мій скромний погляд, це поки що найкращий аромат у бренду Escentric Molecules.

Саваж без амброксану це щось новеньке. Дуже дивна консистенція, яку досить важко розпиляти на шкіру, краще мабуть наносити намазом як олійку чи крем. Концептуально нагадав версію Parfum, але без сверблячих нот. Певно стане в нагоді алергікам, та тим хто не переносить спиртові парфуми, в іншому ж не бачу жодної причини купляти саме цю версію.

Не знаю, до чого тут "Маленький принц", але сам по собі аромат доволі непоганий. Такий собі абстрактний мікс пінок для гоління та дезіків із далекого дитинства, з теплим та затишним звучанням лаванди. Суто чоловічий, прямолінійний, дуже стійкий.

Чергова варіація на тему Авентуса, але зроблена далеко не найкращим чином. Гучні цитруси у перші 10 хвилин (приблизно як карамельна цукерка "Злітна"), потім трохи бруднуватий дьоготь як в CDNI/Cedrat Boise і монотонна солодкава база, як в Moncler PH Sunrise. В цілому аромат справляє таке враження, немов хтось дуже сильно спітнів, потім одяг висох і поверх нього напшикали тим самим CDNI. Жах, одним словом.

Якщо ви тужили за давно знятим з виробництва літнім хітом Bvlgari AQVA Amara, то це його пряма реінкарнація. Супер стійкі гіркі цитруси, з фотореалістичним стартом зі справжніх мандаринок. На літо саме те, що треба.

Усім, кому "молекули не стійкі" - вам сюди! Це просто якийсь монстр стійкості, бо потрапивши на одяг не зникає навіть після прання, зі шкіри його відмити також досить важко, бо він натурально в`їдається в неї.

Щодо самого аромату, то реалістичні пачулі тримаються перші 15-20 хвилин, потім злітають без будь-якого сліду. Натомість далі це вже виключно монотонна солонувата деревина у стилі Nishane Kredo. Референсними пачулі для мене все так же залишається варіант від Lorenzo Villoresi, щоправда носити його на собі значно важче, аніж цю "молекулу".

Вкрай здивований почутим, бо тільки-но злітають верхні одеколонисто-цитрусові ноти, аромат раптом перетворюється на усім відомий Moschino Toy 2. Донька таким користується, тому точно знаю про що кажу) 100% жіночий, дивитись на піраміду не варто, власне як і вірити більшості відгуків на нього.

Очень похож на другое творение Кавалье, которое вышло несколькими годами ранее, а именно Jil Sander For Men. Всё та же ядовитая, сочная и "влажная" зелень с небольшой фруктовостью на фоне. Исходя из пирамиды, ожидал диаметрально иного звучания, а на деле всё оказалось достаточно просто и даже в какой-то степени примитивно. Хотя стойкости аромату не занимать, здесь следует отдать должное.

Больше всего напоминает снятые с производства Azzaro Vizit и Puig Quorum Silver, будто два этих аромата смешали в один и получили данный Epices. Это всё та же пряно-пыльная композиция с доминирующей нотой муската и лёгкими травами на фоне. В целом приятное и довольно неизбитое звучание, но со стороны может показаться слегка старомодным.