Коментарии пользователя BonaNa

Аромат в'ялених на сонці мандарин, що мають золотаво-бурштинний колір, разом з букетиком флєрдоранжу. Має тонку кислинку і одночасно досить м'який медовий відтінок. А ще чую чорний чай, що делікатно збалансований амброю і лабданумом. Звучить легко і досить об'ємно, він буквально пронизаний повітрям.

Гарний, напрочуд гарний для того, щоб інколи понюхати і доставити собі ольфакторне задоволення, а от носити в люди бажання не маю.

Дуже вишуканий аромат. Світла замша посипана маленькими квітами польової ромашки, що пропахла сигарним тютюном. Вся композиція немов завернута в медовий шалик. Але таким він буває не завжди, інколи це все ж таки аромат медового тютюну без усіляких сентиментів. На жіночій шкірі звучить божественно. В цілому аромат досить спокійний і тихий. Він для мене більше аромат-настрій, аромат для себе єдиної коли є потреба побути наодинці, щось переосмислити і прийняти рішення. Та я все ж таки ніяк не зрозумію чи потрібен він мені у флаконі...

Білоквітковий букет в деревно-мускусному оформленні. Аромат простий і дуже прозорий, плюс живе на мені півгодини. А взагалі не зрозуміла до чого тут уд?

Напрочуд ніжний і жіночний аромат, він мені нагадує пуховку з пудри. Фіалка з ірисовою пудрою в м'якому, навіть пухнастому ванільно-мускусному прикиді з присмаком дюшесу. Таки трохи віддає пачулями, але ледь-ледь і так прозоро-маревно. Власне на чоловічій шкірі навіть не уявляю. В розкритті аромат досить густий і пильний, може занадто пильний, трохи недостає йому повітря, та в базі набуває легкості і об'єму.

Зі старту так і хочеться викрикнути, вау, хочу на відпочинок туди де сонце, білий пісок, мохіто і нічні дискотеки! Такий ясравий фонтан м'яти, імбирю і юзу, що його хочеться розтягти якнайдовше. Але дуже швидко ці іскорки праздного нічєвонєдєланья покривається теплим димком кокосової солодкості, крізь яку таки ще чутно отой відгомін святкових нот з акварельно-цитрусовим присмаком. Але таке враження, що ти вже не учасник розважального дійства, а просто відсторонений споглядач. Загалом аромат приємний і досить легкий, що дозволяює його носити будь-де, не переймаючись з приводу сприйняття оточуючими.

Відчувається рука Гійома. Після нанесення подумала, що у мене ольфакторний глюк, бо на думку прийшов Huitieme Art Parfums Naiviris. Швиденько відкрила піраміду і таки справді, автор і схожість відслідковуються. Тільки Daimiris сонячний брат Naiviris. Ірисова пудра в теплих кардамонно-шафранових обіймах з присмаком рому і солодощів. Мускус здається спочатку пластиково-скрипучим, але далі амбра так ніжно і м'яко обіймає всю композицію, що загалом надає аромату відчуття комфорту і спокою. Чудовий, просто чудовий!

Дивно, для мене він пахне свіжевибитим соняхом. Згадую шкільні роки, коли на ряднині лежить гора зрізаних соняхів і їх треба витиби, і вже руки липкі і чорні, а навкруг витає дивний зеленувато-пряний аромат. Яка приємна для мене асоціація! Якщо ж внюхатись, то чую хвою з відтінком ветиверу і ледь помітною ангелікою, що надає легкості звучанню. Гальбанум і ладан в ароматі ювелірно збалансові, що загалом придає теплий зеленуватий присмак. Це для мене аромат-настрій! Як же приємно інколи поринути в спогади...

А ми з ним не дійшли порозуміння, та я цьому рада. Бо мені подобається в більшості своїй слухати аромати дому, та при носінні теплі взаємовідносини сталися лише з декількома ароматами. Стартує більш явною гвоздикою з додаванням жасмину. Далі квіти міняються місцями і це вже жасмин з нотою індольності, напрочуд тонкою до слова, та відтінком маленьких садових гвоздик. Медовість дуже помірна, часом зовсім зникає. Зелені тут щіпка, а от мускусу мені поклали вах як багато. Багато хто пише, що для них так пахне кущ жасмину, а як на мене, то наче весь отой квіт розвели водянисто-мускусними нотами. При цьому аромат має теплий відтінок, але сидить при тілі.

Якщо це і ММММ... то тут явно мають бути знаки оклику! Аромат яскравий, голосний, насичений. На мені це білі квіти з гірчинкою герані і густим бальзамічним наповненням. Малина тут здається підкопченою і відчувається в купі зі свіжезламаною гілкою. Сандалова деревина майстерно вписана в загальну композицію, що вкрита солодкуватою пудрою. Солощі в ароматі не липкі і не приторні, а лиш помірно фонові. У нанесенні для чутливих носиків потрібно бути акуратним.

Аромат про троянду, однозначно про троянду. Зі старту вона яскрава, трохи колюча, з відтінком кардамонної зеленці, перченості і тмину. Однак дуже швидко згасає, залишаючи за собою лише ледь відчутну суху вуаль троянди з немов шипровим підтоном.

Скільки ж я робила до нього підходів! Мабуть з десяток разів і з декількох флаконів. Результат завжди один - бочкові огірки, при чому коли я когось просила нюхнюти його з мого зап'ястка, то відповідь була аналогічна. І от, бінго!

Сьогодні я почула в базі відзвук тютюну, ладану, сухих дерев'яшок. Невже? Невже це сталось?! Так, тільки от чомусь присмак бочкових огірків все ж таки я від нього чую.

Мабуть ми просто з ним не підходимо одне одному. Хоча з Лютансом мені не дивно, оцінюю красу ароматів Сержа, та любові з ними у мене не стається.

Для мене це дивний симбіоз моєю улюбленої фіалки і гвоздики, з відтінком альдегідних пузирьків і присмаком можливо і лави (не довелось її обоняти), та асфальтно-металевим точно. Чую відтінок пудри, та він для меня морозно-свіжий. І ще якісь знайомі ноти, що відкидають мене у минуле. Дивлюсь на піраміду і розумію, вау, точно, це вона, я її однозначно чую - конюшина (клевер) з ледь відчутним сонячно-медовим відтінком. Хм, думала то гра моєї уяви, та все ж таки в базі відчувається певний фльор молочності. Аромат вартий, як мінімум, знайомства з ним Цікаво і неординарно!

О, не шукайте тут лютіків-цвєточків!

Він однозначно квітковий, однозначно світлий. Але...

Він настирний, всепроникаючий, помірно густий, відносно свіжий.

Він цікавий! Він неординарний!

Квіти, а в старті я чую гліцинію, троянду і делікатну гвоздику, що просто потопають у якомусь густому світлому вареві, яке надає квітам сили. Далі аромат стає пронизливо голосним і для мене трохи задушуючим. Якщо витримати годинку цієї атаки, то потім на шкірі залишається спокійний гліцинієво-гвоздичний аромат з мускусом і ніжно-теплим присмаком ладану.

Для мене це еталонний ванільний аромат!

Аромат радості, щастя, золотавих іскорок в очах і безмежного потоку любові, що овиває зовні і проникає в кожну клітинку єства.

Він із ванільними солодощами, та однозначно не попосліпатєльними, він із ванільною гірчинкою, та такою, яку можна назвати витончено-аристократичною, він із присмаком вишневого лікеру з тонким відтінком деревини.

Аромат ствоє ефект захищеності і комфорту, навіть не знаю як йому це вдається...

Люблю його ніжно і щиро дякую Жан-Поль Герлену за створення цього дива!

Все ж відмічу, що ранні випуски аромату були більш густими, тягучими, філігранними. Дуже жаль, що з часом аромати втрачають частину свого багатства і глибини.

Маршрут 79

Зелені альдегіди з занадто сильною припиленістю, що сильно щекоче ніс і на очі навертаються сльози. Коли пильність трохи стихає альдегіди повертаються своєю мильною стороною, аромат стає більш округлим та набуває присмаку теплої горечі. Так, часом нагадує і Кліма, і Діа, і Голд.

Напрям зовсім не мій. Аромат наче і непоганий, та як у всіх ароматів НЗ база звучить плоско.

Дякую Stasy Sky за можливість знайомства