Аромат однозначно оригінальний і досить цікавий. Не для леді, що люблять лютікі-цвєточки і ніжність в парфумах. Тут є тиск, різкість, я би навіть сказала, що половину життя на мені трохи занадто, але в тому і весь цимес. Щоб підкорити цей аромат треба розкрити в собі деяке відьмацтво. Квіти тютюну тут солюють так, що не помітити їх не можливо, вони наче пронизують на рівні вібрацій посилом: "Ні, ти вже нікуди від мене не подінешся!". Бек вокалом чую розу і цей квітковий спів відтіняється зеленю майорану і витає у фруктовому вареві, в яке вирішили підкинути корішки диковинних лісових і лугових трав. В базі аромат трохи розчарував, бо мені була до вподоби саме ота шаленість. Тут же помірно м'яке звучання ветиверу, моху і щедрої порції мускусу. Як тут не згадати: Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці!