Коментарии пользователя YLola

Один з найзагадковіших для мене ароматів. Дуже складний. Описувати важкувато. Той випадок, коли рука до нього не тягнеться, але якщо вже вдягла - то насолода невимовна. Ці парфуми не на кожен день. Спершу це гіркі та димні, навіть прокурені трави, полин та ромашка (як в Сонці Джидди). Пізніше цей аккорд відходить на задній план і в серці розкриваються медові, дещо пудрові квіти з нотками шкіри. Можливо ще амбра, можливо ягоди, ваніль. Щось солодке, але водночас несолодке)) Незвичний і прекрасний аромат.

Я порой задумываюсь, насколько общение с ИИ уводит нас от реальности... помогая этим, или же наоборот?... вопрос сугубо риторический. Вы много с ним беседуете и он много о Вас знает)) по тем созданным Вами вместе с чатом ароматам читатель тоже может лучше Вас узнать.

Всё-таки это очень интересно))) Спросила и своего собеседника, что он думает обо мне, исходя их тех вопросов и задач, что я ему уже успела поставить. Кроме прочего, сказал мне, что если бы я была ароматом, то это была бы "лёгкая фиалка на пыльной книге, сладкий дым мысли, кружево образов и намёков". Красиво закрутил. Видимо я слииииииишком много бесед веду о парфюмерии

Дописала, значит, я свою статью, зашла глянуть, отображается ли уже на сайте, вижу Вашу новенькую, о, думаю, отлично, обожаю читать наши блоги)) и вот представьте себе моё обомление, когда я вижу, что Ваша статья тоже про ChatGPT Надо же)))) я в теме)))))

Очень интересно, вот правда. Конечно, ИИ - не совсем о творчестве, но ведь творит машина! Во взаимодействии с человеком, несомненно, но откуда он берёт все эти идеи? Для меня до сих пор остаётся загадкой. Он тоже предлагал мне создать новый аромат, но я не решилась, я больше по визуализации с ним играюсь. Заставила рисовать духи в виде котиков Серьёзные вопросы не задаю, велик риск, что наделает ошибок или выдаст что-то неконкретное. Но для отвлечения на всякие безобидные глупости - это да. А Вы такооооооой труд с ним проделали! Восхищаюсь!

Дуже зелений, прозорий сандал з нотами свіжих цитрусів та ледь солодкого, дещо кремового інжиру чи можливо його листочків, але без терпкості. Не голосний і комфортний. В базі нагадує доглядовий засіб, типу лосьону з огірочком)))

Франческа як завжди прекрасна! Обожнюю її фірмовий почерк, цей талант міксувати шкіру, фрукти, анімаліку, ретро, помадність))) в цьому ароматі ніби зібралися всі найкращі грані її робіт. Починається фруктовою шкірою з перцем, не надто виразною та грубою, але відчутною. Пізніше відчувається помада, як в Angel`s Dust, з фруктовою кислинкою та османтусом. Також відчуваю пікантний бензиновий аспект. Шкіра не зникає. Ближче до бази - це вже майже їстівна фруктово-ванільна солодкість. Цікаве знайомство)

CBRCleopatra, дякую за Ваше доповнення🙏🏻 о так))) такого плану міфів у парфумерному світі ну дуууже багато. Особистою мною за роки парфзахоплення розвінчано біля десятка! 😄 Теж вельми цікава тема.

Щиро дякую всім за цікавість до теми та високу оцінку)) А Вам, Clarie, окремо дуже-дуже вдячна за надзвичайно цікаві історичні факти та їх переплетіння з парфумерією! Все ж таки надихає, коли за ароматом стоїть дещо більше ніж хімічна формула

Дуже дякую за ваші доповнення і думки! Так, "душа" аромату - багатогранний аспект, він має як об`єктивну так і суб`єктивну сторони. Дивовижні історії створення, присвячення, емоції, які автор вклав в аромат і хоче донести до нас... Ми самі можемо подарувати "душу" будь-яким парфумам. Це прекрасний, сповнений розмаїттям відчуттів світ. Не можу не радіти, що пізнала його, що опинилася тут серед однодумців. Щиро дякую всім))

Шалімар в стилі Прада. Звісно не копія, не клон, але в одному напрямку. Прада більш сухий, характер аромату менш східний. Ні, піраміда з двох нот - це обман)) композиція багатогранна, однак ці грані важко описати. Перші ноти... дещо кислувата, краплю гіркувата шкіра, ніби з бергамотом. Класичний Шалімар на початку теж такий. Я також чую воск та квіти, серйозно, троянда та жасмин, але дуже туго закутані в замшу. Замша тепла, солодкувата, та це не ванільна солодкість, скоріше амбра або лабданум. Ладан? Можливо. Певна димність є, та вона приємна, м`яка. Натомість в розкритті з`являються колючі пачулі, які надають шкірі певної пікантості, та сухі трави. В базі - море солодких смол та ірисова пудра на шкіряній підложці. Так, шкіряний акорд тут основний, він проходить крізь все розкриття - від перших нот до бази. Саме шкіра панує в цій композиції, інші ноти акомпонують як прекрасне доповнення. Аромат не голосний, не задушливий, не хвостатий, але на собі відчуваю весь день. Статусний, так, але я ношу і в офіс, і на прогулянку... просто мені в кайф)))

Дякую за дуже теплий відгук! На жаль, постійно бракує часу на теми, що варті таких от не поверхневих роздумів… 🥲

Нічого нового не почула, на жаль. Кінський тут не каштан, а доза амброксану, ніби Molecule 02, а потім цитруси і кедр поєднуються у такий собі Dolce & Gabbana Light Blue ну не можу я нічого поробити зі своєю манерою сприймати нові парфуми через призму вже отриманого досвіду, особливо, коли реально нічого нового вони з себе не представляють)))

Давайте почнемо з того, що в центрі цих парфумів - сама по собі спірна в парфумерному плані квітка - тубероза. Вона буває настільки різноманітною, викликає багато протирічь у сприйнятті, трохи капризує в різну погоду, на різній шкірі, часом індолить... Тому, звісно ж, Альдебаран очікувано збирає багато суперечливих відгуків. Я на своєму парфшляху зустрічала різні зразки туберози, тому Альдебаран мало чим мене здивував, і тим більше не відштовхнув.

Отже, на старті ця тубероза дійсно голосна, зелена, жирна та гумова, як у Гійома в Pierre Guillaume (Parfumerie Generale) 17 Tubereuse Couture, і звучить схоже - газований напій зі смаком фейхоа, тільки в консистенції масла))))) Добре відчутна кориця, завдяки знайомству з Elie Saab Essence No. 9 Tubereuse мені це поєднання знайоме. Замість мінеральності в Альдебарані присутня шершавість, на грані з індолом. Хтось каже - лікувальна мазь, хтось - зубна паста, а дехто - крем для засмаги)))) Я погоджуюся, але сама чую цю нотку як органічну та нероздільну частину гумового аспекту туберози. Кокосовий нюанс також наявний, але це не той кокос, до якого всі звикли... Це дуже близько до веганського кокосового молока! Щось овочеве проскакує, але не перетягує на себе увагу, королева на цьому святі - Тубероза.

А от не чую я тут дві речі: 1) звичну космічність Баруа, яка зазвичай конструюється за рахунок мінеральних нот, амбро-чогось, 2) невиносну гучність, яка традиційно притаманна ароматам Біша. Так-так, як на мене - досить тихо)) ну, в порівнянні з.... У шлейфі аромат набагато легший та прийнятний. Скажу навіть більше - шикарний! А от "носій", якщо не любить туберозу так, як люблю її я, може дійсно дещо страждати)) Тож специфіка ароматів Квентіна незмінна — слухати треба з когось, не з себе)))

Спершу мене флешбекнуло років на 15 назад, коли моя подружка поливалася тоді ще нашумівшою новинкоюYves Saint Laurent Elle. Троянда та колючі пачулі. Але це під час першого обережного знайомства, на старті. В розкритті ж аромати йдуть різними стежками. Каріна має набагато цікавіший білоквітковий блок. Яка тут чудова гарденія з жасмином - відчутні, ще не кремові, але й без індолу, золота середина. А ще є камфорна нотка, що для мене плюс, люблю такі нюанси в ароматах)) Краса! У цілому це шипр, але дуже м`який, колеться тільки в верхах. З часом аромат стає зовсім пухнатим кошеням, квітковим льодяником. Дівчатам на роботі ще здалося, що є в Каріні щось у дусі Chanel Coco Noir. Погоджуюся загалом.

Сьогодні нарешті наважилася вдягти ці парфуми. Не знаю наскільки вдало підібрала час, квітневий мороз і сонце, в принципі настільки ж дивна погода, наскільки дивний сам аромат, норм тандем)) Аромат незвичний, це правда, не дуже парфумерний, однак, як витвір мистецтва, подобається. Перші ноти дуже виразні, але важко сказати, що саме чую. Квіти змішані з ліками, трав`яними настоянками, так, ледь ментолова лакриця, сухоцвіти, ніби нюхаєш різдвяний дідух. Це все на старті. Згодом парфуми стають більш парфумерними))) з`являється типу парфумерне тло, саме по собі солодкаве (виразніше за все чую лабданум і шкіру), на якому розкриваються гіркі ноти квітів гвоздики, полин, а ще додається дуже м`яка анімалістична нота. Можливо її чують як піт, але це саме бобер)) На вулиці парфуми звучать об`ємніше, анімалістична нотка яскравіша. В приміщенні - це букет сухих квітів і гірких трав, який поставили в металеву вазу.

Дякую за статтю! Чайні ноти - не мої фаворити, але траплялися цікаві знайомства) в мене був популярний свого часу Elizabeth Arden Green Tea і досить рідкісний Hermes Hermessence Osmanthe Yunnan, на жаль не зачепив. І довго я взагалі була байдужа до чаю. Аж потім якось пішов чайний дощ у моєму парфумерному гардеробі Atkinsons Amber Empire з нотою улуну, Atelier des Ors Blue Madeleine - копчений, з лимончиком та легким тортиком, Welton London Keemun - чай з какао... Повністю погоджуюся, що є певний затишок у чайних парфумах. Не той, що у ванільках і шоколадках, якийсь інший, на інших частотах, медитативний такий)))