Коментарии пользователя irusia

Дуже незвичний: троянда тут не головна. На першому плані деревина, пряна, з гіркуватими ветиверово-суповими відтінками, без солодощів чи вершковості на кшалт тих, що дають кориця чи сандал. І на її фоні - троянда, стигла, насичена, темна. Зовсім не солодка, не помадна, свіжа, скоріше -з кислинкою ягід. Шикарний і п`янкий, в дусі 90-х. Такого зараз не роблять

Помадна троянда, щедро та густо засипана фіалковою пудрою. Люблю троянди, але для мене це too much. Піддушує (в стилі Insolance), пудра занадто жирна. Дійсно, нагадує Lipstick Rose, але там є приємна ягідна кислинка, пряність, він не такий плотний та одноманітний. Хоча для любителів пудрових ароматів - саме те, що треба.

От чого-чого, так уду, я тут не чую зовсім. На мені це - помадно-трояндовий Схід, з фіалковою пудрою та солодкою сандаловою базою, притрушений для контрасту пачульним холодком. Не можу не помітити схожість з Tocade (але без його геранієвої гірчинки), хоча замість амбрової основи у Versace -сандалова. Взагалі, аромат дуже інтелігентний, з категорії "європейських сходів" - не аляповатий, не кричущий, витончений.

Неочікуване захоплення! Благородний, яскравий, променистий - це аромат оперної діви, не менше! Водночас він добрий та затишний, розслаблюючий, як густе тягуче гаряче та пряне домашнє вино. Не можу назвати його явним ретро, особливо в малих дозах (а він реально бронебійний та олдскульно-бронестійкий), скоріше в дусі нішевих загравань з ретро-темами. Основа тут іланго-сандалово-амброва, щедро засипана прянощами та утопаюча в медових квітах. На щастя, це все не солодке, на відміну від відверто квіткової медової Поеми. Вразив, я в захваті!

Дуже цікавий та неочікуваний аромат! Яскравий, стильний та інтелігентний. Але є в ньому щось олдскульне, не просто оммаж ретро стилю, не відсилка, а невловима ознака часу (хоч він і є сучасним). Підозрюю в цьому ананас, який тут явно чути. Сам по собі від вже досить яскравий та поєднує і солодкість, і кислоту, тому в сучасному світі його комбінують з чимось нейтральним (прохолодними пачулі в Zen), або роблять більш звичний носу "мультифрукт" за допомогою цитрусів чи "фруктову вазу" з вишнями та ягодами. А тут він в парі з міцнючим пряним сходом, який не можуть пригасити ні акварельна магнолія, ні ніжна фрезія. Така міць -диво для сучасного світу, тому й звертає на себе увагу.

Вся лінійка Irresitible - не моє, занадто солодка та душна. Сподівалася, що ця версія буде найлегшою з сімейства, але поєднання троянди зі смородиною все одно дає солодке варення. Спорідненість з Irresitible відчувається відразу, для поцінювачів лінійки буде цікавим.

Троянда з грушею, ваніллю та мускусом неминуче перетворюється в варення. Солодке, липке трояндове варення. Для рівноваги тут додані пачулі, не настільки багато, як в La Vie Est Belle, але схожий вайб паленого цукру все ж таки відчувається. Можливо, для людей з більш чутливим носом ця гіркувата "горілість" буде переходити в плісняву чи щось більш шипряче. Загалом, для прихильників цього типу ароматів буде чудовим варіантом. Не назву його "дівочим", бо все ж таки він дуже гучний та настирний, хач і не настільки приголомшуюче солодкий, як La Vie, але троянда сама по собі вже - претензія на роль королеви, на святковість та яскравість.

Шикарна самотня роза. Вона не вичурна сиропна, не трав`яниста, не жирно-масляна, не стояча в воді чи тільки розкриваюча бутони. Нема в ній триумфу і екстазу Love Chopard, королівської статі, як в Chloe, впевненості Стелли. Вона така ж яскрава та визиваюча захват, як в Portrait of the Lady, але без оточення почетом зі спецій та ладану. Є в ній колючий пачульний холодок, як в Midnight Poison, але його в рази менше, є кислинка, є гіркота, не переходяча в явну герань чи метал La Fille de Berlin, є й камфорна лікарня. Оце протиріччя між сильною яскравою квіткою серед ворожого оточення і робить тривожну пасмурну троянду символом надії та триумфу волі.

Легкий, дуже легкий, якщо оцінювати ступінь шипровості. З цього боку можна порівняти з Mon Paris, тільки там головну роль грає фруктова основа, а тут - томний схід, а мшистість -лише тіньова хмарка. Але Пантера набагато більш інтелігентна, хоча й більш розслаблена (за це відповідає тіаре з його відпусткним вайбом), богемна та артистична. На жаль, основну версію не пробувала, думаю, що вона має буть більш шипровою, колкою, але й більш сухофруктово-солодкою. А Legere - сама витонченість та граційність. Прекрасно підійде поцінювачам такого "європейського" сходу, що хочуть спробувати знайомство з шипрами.

Цитрусова тубероза, не жирна, не агресивна, а дуже ніжна, витончена та інтелігентна. Приправлена капелюшкою спецій, але все одно -прозора, хоч і міцна, як це не парадоксально, сповнена повітря. Нарядна та святкова, в той же час меланхолійна та відсторонена. Жінка- місячне сяйво, загадкова та таємнича. ЇЇ блиск не осліплює, не ріже очі, він бере в полон.

Феєричний! Яскравий, театрально показовий - справжня Діва, назва - в десятку. Дуже італійський: оптимістичний, добрий, без гонору, самолюбовання, сексуальної агресії чи вульгарності. Це - Софі Лорен, яка і на сцені продефілює, і спагетті нагодує (власноруч звареними). Багато троянд, солодких та яскравих, додатково підсилених ілангом та медом, які дуже незвично відтіняються гвоздикою (а мені чомусь вважаються нагідки). Ясно відчувається анімаліка та зв`язка пачулі-кардамон. Взагалі парфюм дуже грайливий, його не можна назвати ніжним, скоріше, навпаки, але він інтелігентний та лагідний, чим схожий на Soir de Lune, але Діва набагато яскравіша, в ній медово-трояндовий бік переважає. Є багато спільного і з гірким медом Knowing, але той більш монотонний, сухотравно-відмовський. Палома, в порівнянні, набагато стриманіша, сутінкова та строга.

Це не про троянду, це про Герань, Герань Трояндовну. На додаток, для нелюбителів герані, її кисла іпостась ще й підсилена уксусним винним жмихом. Грибна землистість тільки додає аромату важкості. Ніяких "легкий, м`який, тендітний", він підкреслено театральний, драматичний, впевнений. Але, що рідко зустрічається, при цьому не скочується у вульгарність, дешеву нав`язливість чи підкреслену сексуальну агресію, залишаючись благородно-ексцентричним. Але, нажаль, для нелюбителів герані - це холостий постріл.

Дуже незвичний для сучасного носу: лавандовий фужер (по типу Jicky), змішаний з густим дуже пряним сходом. Інколи пробігає кірза або палена резина, як в старому Шалімарі. Взагалі, аромат дуже грайливий: тут і цитруси з пачулями, і гвоздика з корицею, і солодкість сандалу, і бузок з трояндою, причому все це накатує хвилями одна за одній. В маленький дозах -це тягне собі на досить сучасну нішу, але в великих - може бути і старомодним піддушуючим ретро.

Є в ньому щось невловимо ретрове, як в ланкомівському Magie (причому відсутнє в її легендарній сестрі Magie Noir чи Paloma, чи інших й досі популярних ароматах 20х-70х). Це не може бути ні відсутня тут мильність, ні потужна гучність, ні нелюбима багатьма гвоздика. Мене, особисто, трохи відлякує "жирна" та плотна гіркота герані та зрізаної зелені. Але, з іншого боку, для тих, кому підходять драматичні та аристократичні образи з різкими лініями по типу моди 40-х років - це саме те, що треба

Дуже благородний та арістократичний! Прохолодний, з цитрусовою кислинкою та трав янистою гіркотою гіацинту, з дзвінкою свіжістю білих квітів та колючими пачулями. Але на цьому фоні - вибух веселих весняних лимонадних "бульбашок" з солодких ілангу, персиків та сандалу. Все це надає оптимізму та позбавлює зайвої пасмурності та меланхолійності, які часто йдуть в зв язці зі "статусністю". При цьому легковажність та наївність - це не про нього аж ніяк. Жалкую, що не трапився мені раніше.