Ірисом тут зовсім не пахне. Тим паче, вічним...
Така претензія у назві і таке розмазане дещо - по суті. Від ароматизатора дешевого шампуню квіткову складову цих парфумів майже не можна відрізнити. Тобто, спочатку - фруктово-квітковий шампунь. Причому, невизначено фруктовий і невизначено квітковий. І потім, десь за годинку-півтори, починає тихенько лунати ветивер і шось подібне до ноти шкіри. У цій фазі дешевого шампуня вже зовсім не чутно. А якість ветиверно-шкіряного компоненту вже дещо краща. І ось на цьому етапі розкриття аромату здається, що це вже завершальний базовий акорд, бо ж - ветивер, шкіра... Але - ні, на нас чекає ше кальянна нота гарячої смоли, яка проживе, прозвучить ше декілька годин... Але ж треба зауважити, що у Hermetica, навіть такі серйозні ноти як шкіра, димні смоли, амбра виглядають досить акварельно, прозоро і нещільно. Отже, глибини і текстури парфумові геть не надають. Загалом, з сьоми протестованих парфумів Hermetica жоден не сподобався по-справжньому 