На старті у туалетної води - насамперед ірис, трохи морковний, трохи стереотипний, але приємний і густий, бо його підсилюють інші ноти. На диво, фіалка його тут не витіснила, як частенько буває. Але коли приходять ноти серця, ірис усе ж розчиняється, але не в фіалці, а в косметично-пудровій ноті, стає її частиною (досить вагомою, доречі). Вкрай приємна нота, в якій впізнаю схожість з лінійкою Insolence та його фланкерів. Але тут вона більш кришталева, прохолодна. І трохи ягідна - таке дивне відчуття дає гвоздика, особливо у вологу погоду. Також тоді виринають ноти мокрого старого паперу.
У мене цей аромат асоціюється з весняним ранком і фіалками, що тільки-но розкрилися. Прохолода та низьке вранішнє сонце, що пробивається крізь віти, на яких висить роса. Або це може бути теплий сонячний день наприкінці зими, із прозорими падаючими краплинами, коли сніг та лід починають танути. І також це антикварна атмосфера: стара фіалкова пудра, виражено жіночний вінтажний одяг, якась несміливість, приглушені почуття. Дійсно наче щось із життя прабабусь, давно минулих часів.