Новые комментарии и отзывы, Кремчик 🏷️ page-333

Закохалася у аромат після затесту, бачу його на жінках, не зважаючи, що позиціонує його виробник чоловічим. Він і свіжий, і чистий і лактонний і квітково медовий одночасно, дифузний і досить стійкий. Є з пульвика якась свербляча рибна нотка, але на тілі не проявляється. Це кайф! З Тілією не порівняю, не тестила, але чомусь є відчуття, що можуть бути схожі на 💯

Нічого особливого, ще один гагімедо подібний аромат, не цікавий

Гарний, жіночний аромат про мильну чистоту. Ніжний та доволі елегантний.

Солоденький, густий, мʼякий, ваніль тут гарна, не задушлива, відчуваю замшу, не шкіру. Для мене він вечірній, а то й зимовий, під макіяж, шубку.. Захотілось мати цей аромат у себе в гардеробі😍 Доречі, коли нанесла аромат, відразу з пам`яті виринув аромат Nobile 1942 Cafe Chantant колись був у мене. Схожість дійсно є.

На старті "б`є" різкою, щільною цитрусовою пудрою-пилюкою. Таке собі кхе-кхе. Неначе тобі в обличчя кинули жменю цієї пудри. І я такий: WTF? І це блу парфум? Але потім, десь за пів години, стається магія. І виявляється, що вся краса цього аромату в серці! (як поетично) Коли ця "пилюка" злітає, на тобі розкривається прекрасний квітковий водограй. Тут і ірисово-фіалкова пудровість, і трояндова помадність, і легкі жасміново-бананові ноти, які нам дарує іланг-іланг і ще щось льодяниково-солодке... База тут пізня, вона як поступовий, гармонійний перехід. Солодко-деревні ноти, легка шкіра і ті ж квіткові акорди, тільки полегшені. Гуаяк, як на диво, легкий, навіть ніжний; саме тут він класно "гамонізує" з фіалкою, трояндою, ваніллю. І місцями навіть не розумієш, це саме квіткові ноти, чи гра Гуаяка. Прикольно.)) Коротше парфум цікавий, багатогранний, "франтовий"... але, як на мене, це не "блу" аромат. І якщо на літо, то на вечір, бо для спеки він занадто квітково-пудровий і солодкий. Стійкість понад 8 год, шлейф присутній.

UPD: За добу на одязі залишається легкий-легкий деревно-вершково-ванільний запах... залишається до прання)

P.S. Поясніть мені до чого тут Уд? Для Уда мені не вистачає димності, бальзамічності, якоїсь більш виразної анімалістичності... Чи це така фантазійно-метафорична назва, типу так має пахнути Уд в синьо-літньому виконанні?

З огляду на достатньо високий рейтинг Pink Flamingos, доведеться визнати, що мій досвід із цими парфумами не є показовим і релевантним. Вочевидь, на моїй шкірі парфум відображається некоректно. Але зважаючи на неоднократні тестування за різних умов і певну наполегливість, дозволю собі у дуже стислому форматі оприлюднити свої враження. 😉 Мені, власне, воно пахне як водяниста розмита фруктово-ягідна суміш з цитрусових і червоних фруктів і ягід: червоного яблука, полуниці, порічки тощо. Причому, показник насиченності і терпкості компонентів прагне нульового значення. Більше того, на початку звучання ше й трошки заносить ацетоном... Години дві ця ароматизована рідина звучить монотонно і тихо. Потім трошки солодшає, з`являється натяк на цукор і натяк на білу тверду деревину. Ця фаза триває ше пару годин. На цьому, власне, і все. Отже, не зрозуміло, як сприймати цю ситуацію: чи то - як випадкове непорозуміння, чи то - як відверту халтуру?.. 🤔

Хочеться ше висловити трішечки обурення з приводу того, що не можна так знецінювати і дискредитувати настільки прекрасну і поетичну назву як "Pink Flamingos" ! 😊

Попри мої очікування почути вторинний аромат на тему табак +, відразу почула деревну солодку ноту палісандра. Це дуже цікава суміш - у бренда ще є однойменний дифузор. Мені поки що подобається, але щось муляє з назвою ( може, білий табак квітка?). Аромат огортає аромохвилею з медитаційним ефектом. Загадковий. Довго їхало, але доїхало. Муляє мені настирність і одноманітність. Після кількох годин став душити.

Не нужно путать Seminalis с недоэпатажным позерством от Элдо: прекрасное творение Алессандро совсем не про сперму, а, скорее, про её "пункт назначения". Разумеется, это если прислушиваться к маркетинговой легенде, проверить которую рядовому парфманьяку вряд ли представится возможным. Поэтому остановлюсь на том, что Seminalis для меня - это изумительно тёплый, лактонно-ванильный манкий аромат хорошей стойкости и добротного шлейфа. Причём, в случае с этим парфюмом, количество "пшиков" играет решающую роль. Как и, подозреваю, год выпуска, ибо имею два отливанта, и пока разница в громкости звучания имеет место быть.

Великолепен на холодной коже, не выдаёт абсолютно никаких ароматических неадекватностей. Мягкий, ласковый, обволакивающий, "кашемировый" аромат. Смело ношу на работу и после. Чего там опасаться или шарахаться - ума не приложу.

Для любителей постирочных и марсельского мыла. Парфюм яркий, стойкий и самое главное без химозины. Никаких цветов, фруктов и древесины. Это очень хорошо. Рекомендую к затесту тем, кто любит такое.

Красивый, женственный аромат про ваниль и жареный, но не пережаренный сахар. Вкусный, но в приторность не уходит. Для меня в одном направлении с Принцесс от Килиан и Мистический сахар от Коретерно. Имея один любой из них, другие не нужны. Знакомство было приятным.

Спустя несколько лет лишь я поняла, что он мне сильно напоминает.. Passion Dance от Avon ! Один стиль, однозначно. И шиприт так же. В некоторых комментариях пишут, что этот аромат даёт сладинку. Но это только в большой холод. А вот на тёплой улице - нету этого, просто убивающий шипр. Даже на вечер - это слишком убойно для окружающих. Только холод. А лучше - мороз.. и шуба.

Ну я не знаю, почему некоторые сайты пишут, что это женский парфюм (знаю, на самом деле, потому что Montale у себя пишет (a) референс к легендарному Roses Musk, который, конечно же, ультимативно женский; (b) пишет «creating an echo of femininity and mystery.»). Но как по мне это мужской парфюм, ну ладно, я согласен на унисекс (я бы лучше использовал термин агендерный, кстати, причем тут пол, если восприятие парфюмов - это же явно частица конструкции гендера в чистом виде, если мы только не сравниваем запахи немытых половых органов). Да, может он на каких-то дамах по другому раскрывается. На мне, именно на теле, на коже, доминирующий аккорд здесь удово-амбровый, роскошный и маскулинный, пышный и глубокий благодаря ладаннику прежде всего, и который прекрасно дополняется розой, немного маслянистой, тяжелой такой, но в три раза более тихой, создающей очаровательный сенсуальный образ витязя в тигровой шкуре (но тут не читав оригинальную поэму Руставели может быть непросто понять ассоциацию, гендерное понятие маскулинности в средневековой Грузии может быть очень неожиданным, но вот у меня именно такая ассоциация). Ладанник, танжерин, мускус, амбра все это играет здесь на темной стороне (опять же не понимаю, почему на wikiparfum это светлый аромат? 🤷🏼‍♂️) Короче, для меня это отличная мужская удовая роза. А Монталь - дурак, но не потому, что сделал 100500-ю розу, а потому, что пишет, что парфюм какое-то там эхо феминности создает 😆

Маршрут 1 Guerlain

Цим красенем закриваю маршрут)) звісно, знайомі ми давно, це було кохання з першого вдиху! Невимовної краси ваніль, суто герленівська, з фірмовим спецефектом свіжості - ніби ваніль підсвітили мускусом, але не тим, що всім висвердлює ніс, а таким невагомим, наче хмаринка. Ваніль солює, вона прикрашена свіжими польовими квітами, абстрактною зеленню, грушевим соком з ледь помітним металевим відтінком ножа, яким цю солодку грушку щойно розрізали... Ну краса! Дістала з шафки свій відливант, вдягла, кайфую!

Маршрут 5. Для мене став неочікуваним відкриттям. Просто з пробірки відчула запах карамелізованого цукру (назвемо це саме так, науково-вишукано, хоча перша асоціація була значно простіша - «жженый сахар» - так ми в дитинстві тримали ложку з цукром над вогнем, цукор починав темніти, шипіти, потім плавився - і вуаля, карамель!). АЛЕ: у випадку цих парфумів це був такий еротизований карамелізований цукор, що аж подих перехопило. Що вони в той цукор додали, можна лише фантазувати. На шкірі почалося дійство - переливи солодкої жимолості із жасміном, можливо ще й флердоранж доєднався, словом, утворився якийсь дивний акорд, який весь час нагадував мені герленівську ангеліку… Це було так красиво, що хотілося постійно влювлювати свій власний шлейф. Дуже незвичайний і прекрасний.

Маршрут 5. Що можна сказати про цю красу? Стільки віншувань було про неї написано! Так, це волога ніч на узбережжі, густе насичене повітря - насичене ароматами квітів, фруктів, моря, розігрітих сонцем тіл, наелектризоване бажанням… Це дурман дурманний, солодкий, трохи вологий, томний. Його не можна багато, як не можна занадто багато вдихати ці магічні білі квіти-грамофони, щоб голова не пішла обертом, щоб втриматись і вціліти від напливу … всього, що є в тобі і не в тобі, і щоб розрізнити, де ти, а де вже не зовсім ти, бо ти злився з чимось із зовні, що все-таки затьмарило твій мозок… Ох вже це мигдально-геліотропно-кокосово-туберозне зілля…

Ця троянда скоріше ніжна, ніж колюча, хоча удовий слід (ще й у поєднанні з мускусом) має. На щастя, він довго не тримається, зникає, залишаючи цю красиву троянду сяяти і захоплювати. Гарно зібраний, вдалий аромат, дійсно трохи магнетичний.

Маршрут 5. Можна віднести до категорії антидепресантів завдяки апельсиновому старту. Далі пробивається сандал, також звучання досить позитивне. В моєму сприйнятті - парфум все-таки більше чоловічий. На цьому антидепресанта місія його закінчується і починається просто непоганий чоловічий аромат.

Маршрут 5. Перший вдих і … посмішка! Вже за це можна дякувати Маестро! Трохи дитинства (льодяники!), трохи романтики (квіти, сад, надвечір`я, шепіт таємниць), передчуття чогось незвичайного і хвилюючого… Цитрусово-неролієво-квіткова казка 😊

Маршрут 5. Цікавий як творіння Майстра Лютанса - поєднання евкаліпту та хвої з додаванням лимонної води. Це енергійно і водночас якось заспокійливо (можливо, через асоціацію з хвойним лісом?). Сподобався.

Маршрут 5. Ця версія сподобалася більше за Bleu Noir, він насиченіший і різноманітніший в звучанні. І залишається таким же універсальним люксовим чоловічим ароматом, як і його «брат».