Новые комментарии и отзывы, Кремчик 🏷️ page-1519

Маршрут 111

Сладкий, кожаный аромат, слышу ладан, пачули, специи, древесину, амбру и мускус

Маршрут 111

Сладкий, древесно-цветочный аромат, слышу розу, специи, уд и мускус

Маршрут 111

Пряный цветочно-цитрусовый аромат приправленный специями

Маршрут 111

Легкий, свежий аромат с водными и зелёными нотами.

Маршрут 111

Пряный цветочный аромат с небольшой горчинкой

Маршрут 111

Мужской цветочно-фруктовый аромат

111 маршрут

Цветочно-фруктовый аромат, сладость ванили и бобов тонка разбавленная кислинкой зелёных 🍏

111 маршрут

Цветочно-фруктовый аромат, сладость ванили и бобов тонка разбавленная кислинкой зелёных яблок.

Как неоднократно отмечали многие, Xerjoff Gao и Kilian Pure Oud похожи. Страстным поклонником последнего являюсь уже многие годы, и только теперь ко мне в руки попал Gao. Сходство подтвердилось буквально с первого вдоха. Затем параллельный затест показал, что разница есть, но она не бросается в глаза и большинство ее даже не заметит - как разницу между Кока- и Пепси-колой. Pure Oud в базе более горек и бальзамичен, а Gao чуть ванильнее. Оба красавцы и лично я не нахожу весомого аргумента, чтобы предпочесть один другому.

Некоторые сравнивают Xerjoff Gao с Montale Aoud Musk, но на мой нос здесь разница слишком велика, хоть направление и одно. В основу Aoud Musk положена "больничная" нота уда и мускуса, яркая и по-медицински стерильная, которая делает его непохожим ни на Gao, ни на Pure Oud (зато это прекрасная альтернатива Nasomatto Duro).

Зробила пару пшиків туалетною водою ввечері на зап ястки і на ранок ще він був зі мною. Ну дуууже сильно нагадує запах мого батька в цілому: от він помився, поголився, вдягнув чисту сорочку, напахтився своїм класичним ще радянських часів (але може й не радянського походження) одеколоном, його портмоне і одяг віддають трохи запахом табачного листя, і далі в ароматі вже відчувається й трохи мильність, і трохи солодкість, - доглянутий статний чоловік у гарному костюмі і з якісними шкіряними аксесуарами, такі асоціації.

З флакону - то любов: чистий жасмін на підвіконні взимку, коли вже скло вікон покрите візерунками льоду, і це у кімнаті, де кадили солодкавий ладан. А на мені вже не так казково, нажаль, більше відчувається мускус, анімаліка, як і всі аромати, які ношу, чомусь маючи в собі хоч натяк на стереотипно чоловічий напрямок, одразу рушають туди, оминаючи ніжність улюблених білих квітів. Зробила висновок, що для мене особисто Serge Lutens, наприклад, скоріше про мистецтво, ніж побутовий вжиток. Як прет-а-порте і кутюр: перше можна носити на собі, а другим лише милуватися з прекрасних моделей високих подіумів. Так і цей аромат - з задоволенням вдихаю з флакону, як ароматерапію, надихатися не можу, а якщо вдягну на себе - буду відчувати просто несмак з чужого плеча.

Один из моих любимых и очень недооценёных парфюмов. Чисто снобский взгляд людей. Та это Богарт( масс-маркет что он может сделать достойного? А Богарт не только может, а уже сделал такие муржские столбы парфюмерии как: Jacques Bogart Bogart, Jacques Bogart Furyo и конечно же то без чего не мыслит себя мужчина начала девяностых Jacques Bogart One Man Show.

Jacques Bogart City Tower- достойный продолжать традиции дома Bogart. Первое что подкупает в этом аромате. Это то что он действительно имеет своё лицо. Он не повторяет модные тенденции в современной мужской парфюмерии, он не является клоном, он не по мотивам. City Tower совершенно, абсолютно самостоятельный аромат! Пирамида из ладана, перца, кожы и уда по идее должна готовить к мощному взрыву мужской брутальности. Но нет. Аромат раскрывается по-другому. Все вышеперечисленные компоненты присутствуют в пирамиде, но при всём при этом аромат получился пудровым(для меня). Городская башня получилось, современной, элегантной, красивой. Легко могу представить этот аромат и под костюм тройку и под джинсы. Аромат не приторный, достаточно стойкий, сидит ближе к телу, но шлейфик присутствует.

Моє найкраще відкриття у радянській парфумерії, поціновувачем якої себе назвати не можу. І навіть до моменту знайомства вже сильно в ній розчарувалася через одноманітність композицій та якість сировини, але тут не встояла і не дарма - цей аромат ідеальної збереженості з розпиву ju72 виявився просто чудовим. Стартує солодкуватими цитрусами (дехто пише, що на початку відчутна хвоя, але я ще не помічала), в серці стає відчутним жасмін та трохи гвоздики, ванілін, рівень солодкості досягає піку і ось це вже солодке вино "мускатель". Зачаровує, попри те що не люблю солодкі парфуми. Розкриття ледь помітне, звучить майже однаково весь час, але доволі довго - стійкість на висоті. Сидить близько шкіри, шлейфу не має. Дуже округлий, збалансований аромат, чисте задоволення на ніч, а якщо вранці додати якогось несолодкого шипру зі шкірою чи пачулі (подалі від місця нанесення, я не змішую)), то можна отримати той самий декадентський запах осені, в якому змішалися дим кострів, пріле листя та ароматний мускатний виноград. Так пахне пізня осінь у приватному секторі, де я зростала та живуть мої родичі. А "мускатель" - назва ефірної олії, яку колись купувала в Криму... Дякую ju72 за можливість познайомитися з цим чудовим ароматом та поринати у спогади.

Важливе уточнення: з пробірки аромат не дуже приємний (хоча в мене він з зими, точно вже відстоявся), розкривається саме при нанесенні.

Нежный цветочный аромат. Стойкость хорошая, шлейф средний, ощутимый. Раскрывается розой и фиалкой, не кричаще, но уверенно. Через несколько часов переходит в аромат нежного дорогого французского цветочного мыла. Но это аромат совсем не портит.

У меня редко ароматы вызывают поэтические ассоциации. Но этот удивительный парфюм являет образ молодой девушки, нежной, трогательной, которая ещё не пользуется парфюмом, а умылась дорогим качественным французским мылом, и это это ей очень к лицу.

Була в категорії людей-«о боже, що за цвинтар, що за мрак, сира земля», а тепер-«я балдію, яка краса», бо цей красунчик любить намазом от тоді уся краса- і тонкий шлейф, і смакота, і сливи в карамелі, і ладан, і квіти і ванілька🤗от спробуйте і він заграє іншими фарбами))

Отчего-то напомнил Черную Орхидею Тома Форда и Сандал Кураши...Не слишком сладкий, шлейфовый. Сливочный сандал и ваниль в нем очень хорошо слышны, а остальные ноты сплетены настолько, что вычленить ничего не могу. В отзывах англоязычных очень хвалили. Необычный, можно сказать нишевое звучание. Вполне может быть европейской нишей с восточной насыщенностью.

Мала сучасну версію років десять тому. Дуже потужний, відчутно шипровий східний аромат. У тому випуску - фруктовий шипр з алкогольними та альдегідними акцентами на пачулієвій базі. Настільки потужний, що попри симпатію носити не змогла, особливо у спеку, від нього боліла голова, продала. А стійкість та шлейф в моєму випадку теж були на високому рівні. Загалом красива композиція. Забути важко. Мрію спробувати вінтаж, сподіваюся він м якший.

Ношу с удовольствием! Ревную, когда слышу шлейф от кого-то))) Яркий, стойкий, манкий, переливающийся разными красками. Немного напоминает мне лично Cartier Panther. Там свежесть соседствует с мягкой сладостью. Но Libre более цитрусовый в начале. Одеколонит-я такое люблю))) Всесезонен. Крут. Версия Интенс немного слаже...

Рекомендую к знакомству!

Один з моїх signature scents. Люблю і ношу переважно в прохолодну пору. Неймовірно затишна, несолодка ваніль у комбінації з улюбленою на всі часи нотою ялівцю - завжди збирає компліменти.

ну що казати, я також стала жертвою кохання до діорівського міднайт, також в пошуках бюджетної версії придбала даний парфум. і все наче нічого, і схожість є, але дійсно простуватий. і тут я вирішила провести творчий експеримент. є у мене діор джой, який я чесно кажучи недолюблюю, взяла і додала у пляшечку пассіон десь 1ч діор до 3 пассіон. ну дуже вдале поєднання . початкові ноти залишаються, але додається база діор, все звучить більш благородно і цікаво , прям красота, все таки діор є діор. дівчата, спробуйте, дуже непогано.