Не знаю, чому назвали цей парфум Отрутою. В моєму розумінні, якщо і отрута, то дуже рафінована і вишукана, як прекрасна хижа квітка, яка зваблює своєю красою та ароматом, але наближення до неї - фатальний крок. Ароматний, не солодкий букет свіжих білих квітів парфумерного звучання. Описую парфум у перламутровому флаконі із білою кришечкою, який виготовлений 15 років тому. Все ж аромат відрізняється від того, який продають зараз. Додам, що сучасна версія теж хороша. Але в старому і новому випусках по іншому розставлені акценти, при однаковій піраміді аромату. В моєму парфумі більше відчутно гарденію. Вона тут з молочними і зеленими нотами, схожа на свіжу квітку туберози, волога не солодка, з грибним відтінком. Чудова! А потім вже йде апельсиновий цвіт і жасмин, який зовсім не індольний ( як в сучасних випусках). Присутність цитрусових нот ( делікатна) на протязі всього "життя" аромату. Цитрусів, як на мій смак, могло б бути і більше. Квіткові ноти переважають. База приємна. Мускус, який веде себе дуже чемно, біла амбра, кедр - чудове поєднання для фіксації аромату. Стійкість парфуму хороша, шлейф середній. Хоча, як коли. Інколи пів дня добряче від себе відчуваю ароматний шлейф, а буває, що через дві години ледь чутно вже. Парфум яскравий, але прохолодний. Дійсно, підійшов би Сніговій королеві. Гарно звучить в холодну пору року, але й в травні, коли все цвіте, не менш вишукано, хоча виблискує іншими гранями. Не скажу, що люблю Пюр Пойсон, але періодично не можу відірватися від цього красунчика.