Dior оперативно поринули у супермодну нині тему парф-солодощів. Не знаю, чому вона багатьом так подобається (враховуючи, що цукрова нота вже була модною й встигла набриднути кілька років тому). На початку Miss Dior Essence - один в один смородиновий та полуничний Skittles, якщо їх жувати разом. Апетитні, але вихолощені, відчутно синтетичні ягоди: саме ароматизатор, а не натуральне варення. Хоча звучить краще, ніж надто хімозні ягідні аромати 2000-х.
Якщо принюхатися - квітку бузини теж чутно. Але: 1) Без піраміди і не здогадалася б про її присутність, прийняла б за один із нюансів смородини; 2) Як і жасмін, вона суттєво витісняється більш потужними ягідними нотами, лише робить їх свіжішими, вологими. Люблю бузину та жасмін самбак, але тут їх харизму не вловити у повній мірі; квіти наче тіні десь за потоком солодких харчових ароматизаторів.
Відчутна і легка гірчинка етилмальтолу - ноти цукру. Це коли Skittles вже розжували й він активно розчиняється у роті. Цукру тут досить багато, хоча менше, ніж в "важких цукровиках" 2010-х, де саме на цій речовині будувалися букети, а ягоди чи фрукти лише підспівували.
Деревні ноти у базі не знайшла. Аромат довго звучить однаково, особливо не граючи, наче реальні цукерки. Або треба дійсно дуже довго чекати того дубу, коли вже вивітриться решта інших нот. Є лише трохи неясної терпкості - доречі, натуралістичної. Наче розкушена малинова кісточка. Ближче до бази ця Міс Діор починає нагадувати саме малину, а не ожину. Що наводить на асоціації з Mugler Angel Nova. А з базовою Miss Dior паралелі годі й шукати. Цей парфум сприймається як щось окреме, а не як її фланкер. Можливо, схожий на інші сучасні фланкери Miss Dior, але не на базову. І ще він як спеціальний спрей для кондитерських магазинів, що викликає у покупців апетит до фруктово-ягідних цукерок і надихає їх купити.
Кремчик
