Люблю Лютанса за такі виважені, вишукані, шляхетні аромати: ніби знаходишся у володіннях древнього роду десь серед соковитих зелених лук, лісів та садів Британії, напоєних дощем, п єш собі споквола чай з лимоном та індійськими прянощами у м якому кріслі біля каміну, оточений віковою бібліотекою, споглядаючи у вікно добову несамовиту зливу. Особисто мені спочатку відчутно цитрусову скоринку - суху, трохи притлумлену прянощами, але не гурманськими, а якимись парфумерно-косметичними, що дуже імпонує, потім я чую дерево - вологу деревину хвойних ліcів. База взагалі якась шедевральна - надприродньо елегантна і витончена, заявлені в ній ноти в інших парфумах ніколи не давали мені такого відчуття віднесеності в якийсь інший вимір казкових фейрі, як тут. Не знаю, яку магію друїдів тут використано, але вона точно є. Закохалась у цю композицію, вона надихає, зігріває душу і дарує неповторні приємні відчуття.