Новые комментарии и отзывы, Кремчик 🏷️ page-282

Наче прогулянка парком зі стаканчиком фруктового салату - диня, манго... он кущ гарденії... трапився шматочок кавуна, хоч його і не мало бути, але смачний... Десь мала бути клумба з чорнобривцями, щось не видно… Диня, манго... І вже наприкінці прогулянки трохи чорнобривців таки знайшлося )

Простий, але дуже приємний і радісний аромат.

Чудова акватика. Чисте, свіже, прозоре звучання. Відчуваються ніжні квітково-фруктові ноти. Легке й дуже приємне звучання.

Стійкість як для EDT більш ніж хороша. Аромат універсальний, доречний і в офісі, і на прогулянці, і на невимушеній вечірці. Легкий, свіжий і завжди на своєму місці.

Запах ранкової гри у шахи постає як вишукана партія нот бергамоту, шкіри, гальбануму, пачулі та легкого тютюново-димного нюансу. Аромат стриманий, інтелектуальний, з відчуттям зосередженості й тиші. Заявлений як унісекс, але звучить ближче до чоловічого, водночас на жінці розкривається стильно й елегантно. Для мене він найкраще пасує до прохолодної погоди. Дуже нагадує Boy of June від Bibbi Paris, ймовірно, через спільного «носа» Jerôme Epinette. Втім, саме цей аромат, на мою думку, значно точніше втілює ідею ранкових шахів, ніж образ червневого хлопця.

У 80-х роках були жувальні гумки Donald (це не на честь Д.Трампа) з дуже класним у унікальним смаком і ароматом, так ось цей одеколон - це саме воно і є!!!)))

Кажуть, що "дзонг-ке" - це мова, якою говорять у дзонгах, монастирях-фортецях Бутану. Сам Бутан цією мовою називається Друк Юл, "Земля Дракона". І аромат асоціативно переносить саме в такі місця, де містичне й реальне сплітаються в єдине ціле та знаходять втілення у запаху. Кардамон, півонія й лічі відкривають композицію, далі звучать спеції, ветівер і ладан, в базі — білий чай, кедр, ірис, шкіра. Східний, глибокий, містичний аромат, що відчувається як подорож у Землю Дракона.

Дуже схожий на Sauvage Elixir, тільки трішки "легший". І ніякий він не "східний", а такий собі густий "ароматик". Мій фаворит на зиму. Сподобався. Стійкий. Шлейфовий.

Уд, супроводжує з верхів до бази. Не "вишуканий", якими розкриваються Том Форди чи Аморажі, але норм. На старті з Удом зустрічають гіркі цитрусові, перець і шафран. Аромат зі старту здається гірко-пряно-плотнуватим. Але це не надовго. Через хвилин 10 трохи "виднішає", легшає... Відчувається кардамаон і легкий-легкий ладан, це прикрашає, стабілізує "серце". В базі той же Уд з ілюзорними квітковими нотками. Шкіри не чую. Для Уду аромат не агресивний, не дуже стійкий (близько 6 год), і не шлейфовий (до півметра). Можна сказати універсальний на холодну пору, як для офісу так і на вечірні плани. Загалом нормально, але є варіанти набагато цікавіші.

Не з тих ароматів, які намагаються сподобатись — звучить сиро, мінерально й трохи відсторонено. Зелень і земля відчуваються чесно, без глянцю, ніби прогулянка не парком, а реальною дикою місцевістю. Розкриття неспішне, без солодких примирень із носієм, тримає характер до кінця. Для тих, хто втомився від «красивих» композицій і хоче щось більш природне й пряме, навіть якщо це не для щоденного носіння.

Важкий, насичений, одразу дає зрозуміти, що це не аромат для фону і не для швидких компліментів. Спеції й смоли звучать щільно, без прикрас, із тією фірмовою амужівською серйозністю, яка комусь здається надмірною, а комусь — чесною. Розкривається повільно, без різких стрибків, тримає рівну напругу й не розсипається в солодку кашу. Аромат для тих, хто свідомо обирає складні східні композиції і не чекає, що вони будуть «зручними».

Epic не про легку свіжість і не про гру тонких акордів — він про щільний, багатошаровий східно-деревний профіль. Відчуваєш і спеції, і сухі смоли, і делікатні деревні тони, що нагадують тяглість Clive Christian VIII Rococo Immortelle, але з меншою пафосністю.

Холодна м`ята і смоли зібрані акуратно, без надриву й пафосу. Аромат більше про відчуття простору й повітря, ніж про густу східну драму. За характером перегукується з Beach Hut Man, але менш солоний і більш сухо-димний. Носиться легко, без бажання щось доводити.

Чистий, сухий, майже аристократично відсторонений аромат без спроб когось вразити. Тут ладан і деревина подані акуратно, без амоуажівської театральності, усе тримається на балансі. За настроєм близький до Bois du Portugal, але більш м`який і менш формальний. Аромат для тих, хто втомився від «гучних» ніш і хоче спокійної впевненості.

Троянда тут щільна, суха й гаряча, без романтики і без «пелюсткових» реверансів. Це не про ніжність — це про камінь, спеції й розігрітий мінерал, де солодкість тримають на короткому повідку. За характером ближче до східної інтерпретації Portrait of a Lady, але без її глибини та драматургії — простіше, пряміше, грубіше. Хороший приклад того, як Amouage робить «троянду для втомлених від троянд»: ефектно, але без бажання вивчати її годинами.

Звучить як добре вихований фужер старої школи, без агресії і без надлишкової свіжості. Є асоціації з Pour Monsieur, але з більш округлою, сучаснішою подачею. Тут не про ефектність, а про баланс і якісну роботу з класичними інгредієнтами. Хороший вибір для офісу, зустрічей і тих випадків, коли аромат має бути частиною образу, а не його центром.

Це фужер у старій школі, жорсткий і трохи колючий, без косметичної м`якості. Можна провести паралель з Drakkar Noir, але на дорожчому й більш натуральному рівні. Ніякої гурманіки чи тепла — зелень, гіркота і суха пряність. Вибір для досвідченого носа, який не чекає від аромату зручності.

Це пряно-тютюновий аромат із теплим східним ухилом, без амважівської театральності. За настроєм він ближчий до Tobacco Vanille — солодкий тютюн, спеції, щільне тепло, але менш кремовий і менш гурманський. У базі з`являється сухість, яка нагадує Eau des Baux, тільки дорожче і важче. Не відкриття, але добротно зібраний тютюново-пряний комфорт без різких кутів.

Це не свіжак і не літній компліментарний варіант, а сувора зелень з характером. М`ята, гальбанум і сухе дерево створюють відчуття дисципліни, а не відпустки. Паралель з Green Irish Tweed очевидна, але тут усе жорсткіше, холодніше і менш згладжено. Аромат для тих, хто втомився від солодкої «ніші» і хоче чистий, серйозний запах без емоційних реверансів.

Спроба зіграти в пустельний ладаново-пряний стиль без серйозного занурення. Від Tauer залишилась лише суха оболонка і спеційна пудра, без внутрішньої напруги та розвитку. Натомість читається простіший димно-теплий мікс, десь між Tiger`s Nest і Suki Essence, але значно прямолінійніший. Для знайомства з настроєм — зійде, для глибини і характеру — ні.

Аромат без характеру, але з функцією — і він її виконує. Свіжість, легка металевість і чистота тримаються разом без провалів і перекосів. Це варіація на тему 212 Men, простіша і менш об`ємна, зате передбачувана. Не чіпляє, але й не дратує — типова робоча конячка.

Назва обіцяє більше містики, ніж дає насправді — і це навіть плюс. Дим тут чистий, сухий, без липкої солодкості, з акуратною східною подачею. Сидить близько до шкіри, не тисне і не грає в нішеву показуху. Варіант для тих, хто вже наївся гучних смол і хоче спокійний, дорослий дим.