Для мене, як для багаторічного фаната Chanel Allure Homme Sport, цей парфум гарна "медіумпрайсна" альтернатива на щодень в весінньо-літній період. Робив паралельний затест - парфуми схожі на 90%... Зате при порівнянні я зрозумів різницю між "кремовий" аромат (Алюр Спорт) і "мильний" (Вейв). Стійкість цього Міссоні, як для свіжака, в поряді, понад 7 год. Шлейф є, але лояльний.
Яскравий представник парфуму, який при притомному використанні заявлених нот міг би стати прекрасним ароматом. Але. Тут кожного компоненту тупо забагато, концентровано, гіперболізовано. Тут і насичений бергамотовий чай в який сипанули 10 ложок цукру, концентровані лаванда і Боби Тонка... Тони мускусу. І навіть ніжної фіалки концентрат, від якого потошнює. І це все в кучі, з одночасним "благоуханієм" Могло бути круто, але...
Polo Blue Gold - це більш насичений Блу Поло і більш універсальний. Це вже не просто денний, літній, морський блу свіжак. Це вже універсал, з ширшою доречністю як по сезону, так і часу доби. Це вже парфум ближче до стежини Acqua di Giò Profumo чи Bleu de Chanel. Тут і свіжа пряність з переливами цитрусів. Тут є і певна соковитість і ароматика сухотрав`я. Тут є і амброве тепло і прохолода вогкого сіна. Цікаво, стильно, майже завжди доречно... але... Але скажу чого тут немає. Тут немає того, за що Polo Blue полюбили сотні тисяч шанувальників. Тут немає його, канонічного, впізнаваного акорда Polo Blue. Тут немає ЗАМШІ. Тому він не стане моїм улюбленим Поло. Просто гарний, але звичайний Блу парф, в оточенні крутіших Блу парфів.
Це для мене запах канонічного, олдскульного фужеру. Ця солодко-гіркувата ароматика трав і квітів, що переходить в волого-деревну, трішки землисту та мускусну базу... викликає певну ностальгію за справжніми чоловічими парфумами 80-х - 90-х, в ці часи субтильності і унісексу. Так, на Chanel Egoiste Platinum схожий. Дорослий. Стійкість норм. Шлейф короткий, офісний.
Якщо коротко, то це якщо з Absolu Aventus прибрати ананас і пряність то вийде саме Montblanc Explorer Extreme. Цитрусовий старт з сіно-землистим, легким дьогтьовим (типу дим і шкіра) продовженням. Чим далі в базу тим більше переходить в ароматику Sauvage Elixir (але не такий... густий). Не хімозить. Стійкий. Шлейф присутній. Всесезонний універсал. Сподобався він мені. Враховуючи прайс - топова альтернатива тим же Кріду і Діору.
В моєму дитинстві, в селі, під час дощу, бабуся завжди підставляла балії під водостоки, таким чином збираючи дощову воду. Так от, Rain, це саме запах прохолодної дощової води в металевій, оцинкованій балії. Що це за запах? Трішки нудної хімії.)) Оцинкована балія чи відро — це сталь, покрита шаром цинку для захисту від корозії. Коли ви наливаєте воду, вода, особливо якщо вона містить розчинений кисень (саме дощова вода) вступає в реакцію з поверхневим шаром цинку. Так вивільняються іони металу які стають «каталізаторами» хімічної реакції окиснення, що спричиняє цей водно-металевий запах. От саме його мені нагадує цей парфум.
Чи доречно носити його "чистоганом"? Навряд. Хоча якось одягнув його під час літньої зливи, пішов по справах і трохи промок. Коли повернувся дружина сказала: "Ти прямо пахнеш дощем!". Думаю гарно підійде як підкладка під якийсь фужерний чи деревний парфум. А взагалі дякую йому за щімливий флеш з далекого безтурботного дитинства, коли ще були живі дідусь і бабуся...
Хм, контраверсійний парфум... Старт - Імбир. Але це - не свіжий, іскристий імбир. Це - кисло-землистий запах сушеного імбиря. Доволі спірне рішення. Далі, таке враження, що парфум без серцевої фази розкриття, просто імбир вивітрюється, і на тобі поступово проявляються шкіряні акорди. І от реально, чим далі в базу, тим більше він нагадує запах шкіряного салону нового автомобіля. Чи це приємний запах? О, та-а-а-к! Чи хочеться мені пахнути новим шкіряним салоном автомобіля? М-м-м нє-а.