Перше враження про людину справляє зовнішність, а про аромат - дизайн флакона. На фоні парфумерної Франції та Італії арабські еліксири іноді виглядають - як папуаси на Червоній Доріжці. Але «мені таке подобається». Розгляньмо експонати моєї колекції (водночас я вправлялась у мистецтві фотографії):

- Чарівна пляшечка Lattafa Pride Masa. У таких, мабуть, живуть джини
. Ті, які, якщо потерти флакон, з`являються перед господарем і виконують бажання. Всередині - заявка на нішу, яку порівнюють з дуже дорогим Ганімедом. На старті - переспілий манго, приглушений шафраном. У серці відчувається гострий імбир, який занурили в чай. А от у шлейфі знамениті "мінеральні ноти", які асоціюються з запахом сухого (чи вологого) бетону. І тепла замша. Манго звучить весь час. В кінці - трохи шипру. Дивна ситуація. Чоловік, що розпив зі мною цей аромат, назвав його жіночим. А знайома, почувши Masa на мені, сказала, що запах нагадав про її кавалера.

- Золото пустелі Lattafa Al Areeq Gold. Об`ємна корона на матовому фоні тішить око
. Спочатку - терпкий чорний чай. Сухий, ферментований. Його розсипали на прилавку магазина, де продають дорогі шкіряні речі. Боби тонка дають солодкуватість. Плюс - багато димного ладану. Згадайте церкву на Пасху. А вже згодом чути свіжість (дехто відчуває її на початку).

- Готична квітка Lattafa Pride Thouq. (Дісталась вона мені тут, по обміну з продавчинею, блогером і дуже-дуже хорошою людиною
, яка мене й позайомила з сайтом). Душа темно-синьої, майже чорної троянди не така меланхолічна, як її дизайн. У мене вона асоціюється з яскраво-рожевою Деліною (схожість таки є). Пахощі помадної, маслянистої троянди нагадують про себе, не соромлячись. Вона - королева у мантії із бурштину. На старті троянда, завдяки цитрусам, свіжа і реалістична.

- Пальма першості Lattafa Pride Ajwaa. Високий стовбур з мідним листям і «калаталкою». Натуральні, дещо алкогольні в`ялені фініки с лимоном. От уявіть, що ви йдете по базару. А навколо продають сухофрукти. Плюс - тягучі, виразні, солодкі смоли в напрямку індійських благовоній.
От така історія із категорії дорого-богато (або «я - сорока»). Бентежить лише одне. А що робити з порожніми флаконами (окрім фотосесій)? Поділіться досвідом.