Arte Profumi Samharam

Аромат, який не просто “пахне”, а розповідає історію. У ньому є відчуття далекої дороги, вогнища вночі й тихих розмов, коли навколо — темрява, а всередині стає тепло. З першого розпилення відчувається ладан: густий, благородний, димний, але без церковної суворості. Він радше як аромат тліючої смоли, що огортає й заспокоює, ніби знімає зайвий шум з голови. Далі з`являється мирра — смолиста, трошки гіркувата, з характером. Вона робить композицію глибшою і дорослішою, додає тієї містики, за яку так люблять східні аромати. А от бензоїн у базі — моя улюблена частина: він приносить м`яку, бальзамічну солодкість, теплу й обволікаючу, ніби крапля ванільної смоли на шкірі. Завдяки йому Samharam не стає “сухим димом”, а звучить округло, комфортно й дуже затишно.

Це аромат для прохолодної погоди, вечора, тиші, пледа й свічок. Шлейф у нього не крикливий, а тягучий і близький — як особистий оберіг. Samharam — про внутрішній спокій і красу повільних моментів, коли хочеться бути ближче до себе.

Удивительный парфюм. Его поймут только парфманьяки, потому что пахнет очень специфически - старым шерстяным ковром. Это практически артобъект. В этот ковер как будто завернуты мокрые листья с землей и присыпаны ладаном. Да, его можно назвать церковным. Вряд ли такое носят в люди, но дома в мокрую осень и снежную зиму с бокалом вина или глинтвейна самое оно. Под кино или книгу будет супер.

Аромат на любителів ладану та смол: гучно, сухо і монотонно. Для мене так пахне нагріта каніфоль. Використовувати в мікродозах.