Serge Lutens La Religieuse

Монашка- дикарка! Агресивна і в той же час сексуально ненаситна. Тут не той жасмин про який можна писати Індольний, чи навпаки з куща. Тут він готичний. Якби не знала піраміду, не зрозуміла б що це. Чомусь гуляючи по Празі , жадаю бути саме в цьому парфумі. Підходить на холодну шкіру, з гарячої швидко злітає і може бути скучним та тихим.

Простий, але в той же час такий прекрасний. Віддає мені якоюсь меланхолією. На одязі більше відчувається ладан, а на шкірі - жасмин. Але м`який, він не душить. Чудово підходить для леєрингу, сам по собі може бути не дуже цікавим

Манкий напівпрозорий жасмин з ладаном, і солодкавістю. як хмаринка навколо тебе яка переливається різними відтінками. Цікаво що він мене по піраміді взагалі не цікавив, але вирішила спробувати і не можу забути)

Це прекрасний жасмін і тааринність, який же він гарний, школа що в нових випусках прикрутили цивет, мені не вистастачає трохи)) І тут не легкий акорд жасмину, він основний

Її запах - це невидимий візерунок, який лягає на повітря, створюючи навколо неї ауру нерозгаданих таємниць. Легкий акорд жасмину тане у просторі, дозволяючи лише відчути, не побачити її присутність. А потім, коли вже думаєш, що її більше немає, з`являється глибокий аромат смолистих пахощів - темних, але теплих та тягучих. І здається, ніби вона залишила невидимий слід на всьому, що її оточувало. Від неї лишається не тільки аромат - залишаються питання, що не мають відповіді, немов вона навмисно заплутує реальність, зоставляючи по собі лише дрібні пазли своєї сутності. Та спогади... про сині очі, сховані за темною завісою вечірніх сутінок...

Білоквіткова історія. Індольності та тваринності не відчуваю. Гендерно - швидше жіночий, хоча ладан дещо вирівнює аромат в унісекс.

Нежная композиция о тонком фруктовом жасмине, очень цельная, которая прекрасно раскрывается в любой погоде. По ощущениям, это хрупкое произведение, которым хочется любоваться. Один из моих фаворитов, к которому постоянно тянется рука.

Підтримаю думку частини попередніх коментаторів: варто пережити хвилин 15, поки перестане відчуватися моно-жасмин (який я зовсім не люблю в парфумерії - чисто освіжувач повітря😅, хоча квіти з куща - обожнюю). Після цього: аромат стає обволікаючим, якимось урочистим і манким. Який тут неймовірний ладан! Як на мене, автору на всі 100 вдалося передати це переплетення високого духовного і манкого тілесного. Постійно хочеться вдихати його, він і ніби тримає дистанцію, але водночас дуже інтимний. Я в захваті!)

З флакону - то любов: чистий жасмін на підвіконні взимку, коли вже скло вікон покрите візерунками льоду, і це у кімнаті, де кадили солодкавий ладан. А на мені вже не так казково, нажаль, більше відчувається мускус, анімаліка, як і всі аромати, які ношу, чомусь маючи в собі хоч натяк на стереотипно чоловічий напрямок, одразу рушають туди, оминаючи ніжність улюблених білих квітів. Зробила висновок, що для мене особисто Serge Lutens, наприклад, скоріше про мистецтво, ніж побутовий вжиток. Як прет-а-порте і кутюр: перше можна носити на собі, а другим лише милуватися з прекрасних моделей високих подіумів. Так і цей аромат - з задоволенням вдихаю з флакону, як ароматерапію, надихатися не можу, а якщо вдягну на себе - буду відчувати просто несмак з чужого плеча.

У меня не жасмин, а тубероза и лилия с котиками.