Amouage Interlude Black Iris Man

Темний, густий і зібраний, без істерики класичного Interlude. Ладан тут шовковий і приглушений, ірис додає сухої пудрової глибини, а спеції працюють як точний штрих, а не як крик. У серці з`являється тепла смолиста тінь із ванільно-амбровим підтоном, яка тримає аромат щільним і оксамитовим. Дуже статусний, серйозний і дорослий — про спокійну силу, а не про демонстрацію.

це вже духи не для виключно сильних духом, як його батько Amouage Interlude Man, це достатньо конвенціональний парфум, де усе небеспечне звичайного Інтерлюду прибрали до мінімуму, та додали пудрового ірису, ірису на справді дуже гарного, і він тут дуже в тєму. цей парфум доволі безпечний, підійде під майже будь який привід вийти в люди, а на випадок рознести усіх та домінувати - це вже оригінальний Amouage Interlude Man

Погоджуюся зі всіма, хто нижче написав про схожість до рівня ідентичності між Amouage Interlude Man та цим Black Iris фланкером - на мій погляд, це саме так, Amouage Interlude Black Iris це розбавлений Amouage Interlude Man, але розбавлений не водою чи повітрям, а пудрою кореня ірису, що робить його не ароматичною домінантою будь-якого простору (як оригінальний Interlude, який просто воднева цар-бомба, ароматична бестія), а придатним до одягнення в будь-якому випадку, коли вас оточують звичайні люди, а не любителі Amouage Interlude Man на вас, чи люди з першого квартилю за чутливістю до ароматів 😁 - наприклад, в офіс. На мій погляд, якщо вам подобається оригінальний Interlude, вам потрібен Interlude Black Iris, щоб розширити спектр випадків, коли ви зможете вдягнути улюблений аромат. Чисто емоційно, я вважаю Amouage Interlude Man шедевром, а Amouage Interlude Black Iris зразком геніального підходу до "розбавлення" парфуму. При цьому це не схоже ні на "один пшик" Інтерлюду, це не "Інтерлюд, який провітрився", це не "Інтерлюд на великій відстані" - ні, це тихий, спокійний, більш ваш, ніж інших, Інтерлюд, все з тією ж благовонною глибиною та розкішшю пахощів, містикою великих релігій, духом бунтівної екзотики та елегантної сучасності. І хоча я тут, бо намагаюся впоратись з втратою свого улюбленого Herve Gambs Rouge Cardinal (знятий з виробництва, майже розпроданий у світі), мене тішить зустріч з Amouage Interlude Man й цим його фланкером, який робить аромат придатним до виходу 🤩

Я вважаю чоловічий та жіночий Interlude найкращими представниками марки. Стосовно цього фланкеру скажу так - якщо в Вас є класичний Interlude, то цей фланкер Вам не потрібен. Але якщо обираєте, класичний чи фланкер купити - беріть цей фланкер. Бо він більше любить людей. Звучить так само, але більш м яко та коректно. Як буйного підлітка зтягли з моцика, зняли косуху, причесали та записали на прийом до психолога.

Якщо ви знайомі з класичним Інтерлюд, то від нього Black Iris відрізняється лише певним злегка розмариновим стартом та дещо більшою пряністю. Далі розкриття аромату майже ідентичне. Мені більше до вподоби класичний Інтерлюд, так як в ньому я відчуваю певне вишневе, чи вишнево-сливове варення. Але загалом, гарний аромат.

Хвойно-камфорний, "аптечний" старт. Це вже псує мої "відносини" зі ще одним класним парфумом, YSL M7. Ну не подобається воно мені. Від тебе несе як від середньовічного фармацевта-алхіміка.(добре що лише перші 10-15 хв.) Далі ірисово-бальзамічне "серце", тут вже краще. Такі собі пудра і амброво-ладанні благовонія, які переходять в базу і осідають там на деревно-шківяну основу. Так, база - найприємніше в цьому парфумі. Правильне, логічне, приємне завершення "еволюції" даного аромату на тобі. І начебто норм, навіть дуже норм. Але ж відкриття блін... Коротше, якісний за виконанням і розкриттям парфум, але деякі його компоненти (ноти) - не моє. Навіть "анти-моє". Тому ставлю "нейтрально". Стійкість гарна, ті всі смоли так легко не злітають, і міцно тримають на тобі всю композицію) Шлейф присутній і помітний. Парфум не про офіс, і не про веселу вечірку. Він більше про якусь загадковість, містичнічть, готичність... Ідеальний для якихось "стрьомних" ритуалів чи таємничого побачення... підійде і на концерт Рамштайну тощо. (іронія звичайно, але загальний настрій ви зрозуміли ))

Ничего сексуальнее этого парфюма на мужчине не слышала. У меня все

я не можу підтвердити, що аромати однакові. Black Iris значно мʼякіший, трохи свіжий в порівняні із душним оригіналом. Стійкість гарна, але трохи менша.

Ось і спробував цей фланкір. Різниця від звичайного інтерлюда лише в тім, що десь години 2 в старті ще зявляються ірісо-фіалково-пудрові ноти, потім зникають. Все іншє як в звичяайному інтерлюді: дим, дерево, прянощі, дифузність та шлейф! Запах ідентичний.

Як прціновувачь інтерлюду скажу: цей фланкір треба покупати якщо ви не маєте повноцінного флакону звичайного інтерлюду, тоді берить цей для різноманіття.

Слепой тест

Старт весьма брутален, насыщен едкими клубами дыма ( сигарного или тлеющей древесины). Дыма очень много- можно иллюстрировать известную поговорку про топор ☺️. Постепенно аромат уходит в кожаную тему. Которая не менее брутальна, с острым дымным раскрытием. В сердце аромата кожа доминирует, лишь немного оттеняясь алкогольной древесиной. Самый приятный для меня момент- переход к базе и послевкусие на моей коже. Страсти улеглись, брутальность ушла, уступая место ванили. Ванильный стручок слегка обуглен, с акцентами жженого сахара и ореховыми нюансами. Одновременно с этим она слышится пряной ( это могут быть как специи типа корицы, кардамона, кумина, так и что-то хвойное, например, можжевельник). Старт очень маскулинный, финал же - напротив достаточно женственный. Посему отнесу к унисекс категории. Как ни банально, коррелирует с образом байкеров.

Удивило фланкерство к семейству Интерлюдов. Я прямых и косвенных цитат не обнаружила, кроме дымных нот, однако для "родства" этого маловато. Согласна, что аромат вполне самостоятелен и самодостаточен.