Etat Libre d`Orange Tilda Swinton Like This

Спочатку імбирні карамелізовані цукати і чомусь солодка трохи припудрена морква. Згодом з`являється гарбузовий сироп (як для гарбузового лате, але менше прянощів). Колись такий робила, запах схожий, правда. Аромат нескладний, але чомусь вечорами хочеться зробити пару пшиків. Якось затишно-тихо-радісно стає )

Мандарин та імбир на початку добре відчутні.Гарбуза, як такового не відчула.Свіжо пряне щось є, альфакторно можна лише здогадуватися, що то він.Троянда та неролі в базі також досить чітко, але м`яко.Трішки солодкий.Є нота деревини, така ненав`язлива.Аромат дійсно атмосферний.

Один з найулюбленіших парфумів осені та холодної погоди. Раз у Львові випав сніг у квітні - саме час зігрітися.

Гарбузяна пухка латешечка. Ніжна пінка і гарбуз зі спеціями. Аромат тепла та залишку. Можливо десь пісочне тісто, яке підштовхує до тематики пирогів. Маю постійно в колекції років 5 і маю надалі їм тішитися.

А мені таки гарбузика поклали🎃)). Хоча, судячи із попередніх відгуків, вже й не сподівалася. До того ж, спочатку трохи відчуваю як пахне цей вологий, свіжий помаранчевий зріз сирого гарбуза, а потім ще ніби додали ложечку вже вистиглої гарбузової каші з рисом на молоці, яка ледь-ледь запеклася до рум яної скоринки на дні горщика. І все це так ненав язливо, неагресивно, в суміші з легкими осінніми квітами і ще чимось прозорим та невагомим. Ой, цікаво... мені подобається, буду розношувати))

Дуже сподобався на початку- дифузний, свіжий, приємний. Потім з являються, наче сушені трави, пряність. Цікавий. Щось нагадує, але точно не гарбуз.

Тестувала його, коли тільки вийшов - не вподобала. Було забагато пригорілого і спецій. Зараз тестувала сучасний випуск - більш гармонійно. Гарячі спеції і прохолодна деревинність. Цікавий бленд, але випічкою все ще не пахне 🤷‍♀️

Ніякого гарбуза я не почула. А почула я приємні, досить яскраві трави та спеції. І ще ніби суху дерев яну стружку. Так, чимось асоціюється з пряною осінньою випічкою. Направлення не моє, але гарно.

Завжди обходила цей аромат стороною, так як не люблю ні імбирні ноти, ні гарбуза тим паче. Але тут їх я і не чую!) Випадково мені потрапив пробнічок і я здивувалася) така ніжнятинка, елегантна, делікатна та гармонійна композиція) не можу розкласти його на ноти, та й не хочу, просто насолоджуюсь ☺️

Мама часто готовила различные блюда с тыквой. Себе и отцу. Я ненавидела тыкву. До сих пор ненавижу, за исключением двух блюд: тыквенный чизкейк и паста с тыквой и беконом. Что хочу сказать...тыква в любом исполнении пахнет не так. Но блин! Читаю концепцию и образ создания и понимаю каждое слово. Не была в Шотландии, но черт побери представляю все как написано. Тепло солнечной осени, открытые окна дома, мы с мужем приехали к кому-то из родителей, сидим на веранде в мягких пледах, я пью карамельный латте, он - кофе и закуривает трубку, мама суетится на кухне - печет пироги и ещё какую-то выпечку на обед. И вот подходит время обеда, мы накрыли стол на этой веранде и сели есть. Солнце греет, нас окружает запах жёлтых листьев, голубого неба и тыквенного пирога со специями, который вот-вот дождется своего часа во время десерта. Семья и умиротворение.

Неделю назад на ужин я готовила блюда азиатской кухни, будучи в этом аромате. Хочу сказать, что насколько противоположны были аромат и атмосфера - все сложилось. Скорее всего из-за складности композиции. Было не хуже, чем на веранде в Шотландии. Уютно, семейно, спокойно и хорошо.

Жидкая квинтэссенция самых светлых, самых радостных моментов осени - когда она тёплая, сухая и солнечная. Это тыква, запечённая с пряностями и апельсиновой цедрой, обильно политая густым тягучим мёдом из разнотравья. Сидишь на подоконнике, ешь эту тыкву, запиваешь горячим имбирным чаем, и несмелые, почти невесомые лучики остывающего солнца садятся тебе на щёки. Дом наполнен запахом выпечки, густо сваренного компота из сухофруктов и сухоцвета - покорно отдавшего все свои жизненные соки августовскому зною.