Fendi Collection Perche No

Як шанувальниця Genyum Painter не могла пройти повз Fendi Perche No. Адже на декількох ресурсах зустріла відгуки що є їх схожість. Fendi Perche No і Genyum Painter для мене зовсім різні.

Художник про митця, що живе біля моря. Про солений морський бриз, про легкий аромат розчинника для фарб, яким трохи пропитаний одяг художника, про свіжоспилений аромат дерев`яних щогл кораблів, що стоять біля берегу. Тобто це про повітря, натхнення, свободу, мрійливість і трохи аскетичність.

Fendi Perche на початку помадно-ірисовий, далі видає трохи зелених стебел, потім шершавіє, стає сухим, нагадує дуже суху деревину близько до аромату старих аркушів паперу у книжках. Це приправлено рожевим перцем, а легким відлунням майоріє бергамот. У залишку дуже гарна витончена помадна ірисово-перчена вуаль. Помадні настрої роблять його жіночним, тож з Художником мені не асоціюється ні за напрямком звучання, ні за настроєм. А от Ormonde Jayne Vanille d`Iris - нагадує на старті та в залишку. І хоча Perche No тихіший, він виглядає більш сучасною стриманною версією на кожний день. А "Чому б і ні"😉