Molinard Citrus Noir

Мені дивно, що немає жодного відгуку ні тут, ні на україномовній фрагрантиці про цього темного лицаря, що ж, буду перша)

Нанесла його на руку близько години тому і пишу опис на свіжих емоціях. По-перше, це найбільш неочікуваний цитрусовий парфум, що мені доводилось слухати. Одразу після нанесення - дуже реалістична суміш різних гірких цитрусових з чорним перцем. Ніби хтось насипав в ступку горошкового перцю, порізав бергамот, лайм, лимон і ще якісь дуже гіркі цитруси і почав це все перетирати до купи, аж сік розбрискує на деревʼяний стіл. Мені місцями відчуваються ефірна олія бергамоту. Та це не все. Найбільше мене здивували метаморфози, бо з кожним етапом аромат трансформується до невпізнаваності! Пізніше цитруси перестають бути такими соковитими і звучать вже як засушена цедра. На цьому етапі я відчуваю кипарис та смоли. Я не підносила руку до носа десь приблизно 20-30 хв, а коли це зробила - то зовсім не впізнала цей нуарний цитрус і подумала, що це Lalique Encre Noire бо від тих цитрусів з кипарисом не залишилось нічого, в гру вступив ветивер з ладаном. Він став дуже нуарним і я вважаю, що це прекрасно. Правда від «чорнил» лалік його відрізняє те, що він сухий. Чорнила більш сирі та підвальні завдяки пачулі. В цьому плані Citrus Noir мені подобається більше. Я б назвала його трішки відьомським)

Я здивована і вражена. Водночас мені і подобається, і не розумію, куди його вдягати, проте хочу його до колекції)) Думаю це більш такий театральний варіант. Такі цитруси навряд чи підійдуть для літа чи весни, думаю пізня осінь якраз їхній час.