Arboretum Medobory

Мрії про які я не мріяв. Я, та і впевнений що багато з нас, здебільшого проводили дні своїх відпусток у спосіб пасивного відпочинку на березі якоїсь водойми, я так точно кожного року, перепрошую, грів дупу на піску:) Чи знав я про існування Подільських Товтр? - Ні. Чи соромно мені? - Так. Мені соромно, що я взагалі майже нічого не знав про купу фантастичних місць і міст нашої країни. І от тільки нещодавно я став дізнаватися про їх існування завдяки ароматам створених Владом Зваричем. Він, як добрий чаклун, мандруючи країною помістив у флакони ольфакторні спогади про ті унікальні куточки України, щоб познайомити з ними людей і таких ледащ як я зокрема. Medobory - як же це гарно. Ти наче опиняєшся серед безкрайніх галявин з пряним, ледь гіркуватим різнотрав ям, серед квітів з восковим пелюстками, обабіч по стовбурам ялин стікає запашна смола, а з іншого боку дурманять ароматом перестиглі плоди зі сливових дерев, дим тютюну, котрим окурюють вулики приємно лоскоче носа. І мед - багато меду, якого принаймі в моєму регіоні вже не знайти - того справжнього темно-бурштинового, пряно-гірко-солодкого меду. Це справжня фієрія запахів поєднана променями яскравого сонця. Тут благоухає все - це подих радості. Чи мріяв я про Medobory? - Ні. Чи збулися мої мрії? - Так. Дякую і ще раз дякую парфумеру за цю незабутню подорож❤️