Amouage Material

Слишком тихий — и, увы, без истории. Пробовала в параллельном затесте с Ambre Sultan — ароматы почти идентичные, но разница ощутима: как между картиной Ван Гога и детским рисунком. Я — большой поклонник марки Amouage, но, наверное, этот аромат для них слишком простой, слишком прямолинейный, слишком понятный. Не тронул.

Пряно-смолянисто-бальзамічний початок із відчуттям деревинної амбровості. Для мене пряних пачулей забагато на цій стадії і тримаються довше, а ніж хотілось би. Поступово з"являються тепла, суховата деревина гуаяку і уду і помірна димність. І тільки через години півтори у базових нотах став відчутний солод ванілі і бобів тонка і деревина зазвучала із солодкувато-пудровим димком.

Аромат гарний, але схожі мотиви вже чула в інших ароматах, нічим новим не вразили. Насичений, стійкий і в довгому шлейфі пахне гарно. Унісекс, хоча солодкувата глибока база більше в жіночу сторону. На собі не бачу, занадто пряний початок і солодка база мені не дуже тут імпонує.

З пари мені більше подобається чоловічий, це прямо моя любов. Матеріал спочатку думала не брати. Ванільно - смольні варіації не дуже моя тема. Плюс його багато хто порівнював з старим аддіктом від діор, який носила дуже рідко . спочатку при перших затестах мені здався дуже простим та тихим. Ваніль +смоли. Але у носці зачепив. Так, ваніль несолодка, смоли, потім йдуть квіти, трохи кремові і часом з являються персики, ніби у такий легкій амброво карамельній хмаринці. Ось цей момент з цім квітково - персиково- ванільно десертним звучанням - його просто обожнюю.

Аромат в одному направленні із Serge Lutens Ambre Sultan , смоли на старті, пізніше з являється ваніль і тут починається саме цікаве, він звучить так магічно і привабливо, що хочеться відчувати його постійно . Це густий, шикарний, зимовий аромат.