Коментарии пользователя annasimush

🕰️ Я давно хотіла його випробувати (3 роки), і нарешті дісталася. Я просто закохана. Як тільки розбагатію, куплю повний флакон.

Аромат дивний, але водночас м`який, теплий і комфортний, дуже ностальгічний. Стійкість шалено довга, вау. Він тримається на моїх руках три дні і більше тижня на моєму шарфі. Але приблизно через 12 годин запах на моїй шкірі перетворюється на запах моліних какашок 😭 лол. Можливо, це просто моя шкіра така??.

Уявіть, що ви отримали таємничого листа іноземною мовою, в якому йдеться, що ви успадкували будинок від далекої родички, старої жінки, про існування якої ви навіть не підозрювали. Ваша цікавість перемагає, і ви вирішуєте поглянути на нього. Це триповерховий, гарний готичний особняк, який виглядає так, ніби більше не може витримати власної ваги і може розвалитися будь-якої миті. Тріщини тягнуться вздовж кам`яних стін від землі аж до даху. Всередині все антикварне, але в жахливому стані, зруйноване вологістю та комахами. Пил і павутина липнуть до кожної поверхні. Ви піднімаєтеся скрипучими сходами, чуючи всілякі звуки навколо. Ви розумієте, що сам будинок видає ці звуки - свист протягів, розширення труб, побілка, що відшаровується від стелі. Будинок помирає. На верхньому поверсі ви знаходите велику дерев`яну скриню. Коли ви її відкриваєте, вам в обличчя вдаряє старий, затхлий запах. Усередині особисті речі: старий одяг, дрібні речі, безбарвні фотографії красивої жінки. Будинок непридатний для життя. Ви повертаєтеся в машину і вирішуєте повернутися, щоб дослідити цю таємничу жінку. Але перш ніж ви заведете двигун, будинок видає рев, вереск і руйнується.

🪦 Це справді унісекс-парфуми. На жаль, на моїй шкірі вони тримаються 3-4 години. І вони дуже депресивні (що чудово, бо мені сподобалася ця атмосфера). Аромат свіжий і холодний, як туманний ранок. Але під цією свіжістю ховається дивна, тривожна нотка, як щось, чого не повинно існувати в такому чистому, прекрасному місці. Як щось гниюче, заховане під шовком. Це відчувається якось неправильно, тихо, ледь помітно. Як величезне поле польових квітів, оточене туманом. На перший погляд виглядає нормально, але щось здається не так. Занадто тихо. Занадто нерухомо. Цей аромат відчувається як Лімб. Місце між світами. Потойбічне життя, яке не є ні пеклом, ні раєм — просто нескінченна відстань і холодне повітря. Він пахне смертю, але не темною, кривавою, жахливою. А скоріше блідою, без емоцій, холодною і порожньою. Він пахне сумом, відчуттям втрати. Свіжим горем. Дуже готичний аромат, але не темний, чорний готичний. Це біле мереживо, світлий готичний. Примарний, з ледь помітним відтінком гнію?. З привидами.

Він має ту саму атмосферу, що й Serge Lutens L`Orpheline: холодний, туманний ранок на цвинтарі. Він створює відчуття ніби стоїш над чиєюсь могилою. Однак, L`Orpheline відчувається як тихий смуток над давно забутою могилою, Funeral House є більш вираженим, свіжим горем над новою могилою.

🥀 Це прекрасний аромат із дивною ноткою. Він пахне трояндами, але сушеними трояндами. Я погоджуюся з людьми на fragrantica, які кажуть, що він пахне трояндами на могилі, похороном у європі, чимось вінтажним або навіть Холодною війною. Це як відвідати екстравагантний театр але не сучасний, а часів Холодної війни в Берліні. Цей аромат Serge Lutens досить дорогий. L`Orpheline (Serge Lutens) коштує близько 70 доларів, що небагато, але цей коштує трохи більше 100 доларів. І L`Orpheline, і La Fille de Berlin тримаються на моїй шкірі лише 2-3 години, що дуже засмучує. Ціна вища, ніж має бути, враховуючи коротку стійкість і відсутність шлейфу.

Уявіть, що ваша екстравагантна, загадкова тітка, яка приїжджає до вас раз на рік, знову приїхала в гості. Вся ваша родина вважає її чорн вівцею і називає дивною. Її стиль автентичний і креативний, народжений пристрастю в її серці. Вона витрачає свої гроші щедро, а іноді й безвідповідально, але ні на мить не шкодує про це. Її фірмовий образ — Вів`єн Вествуд. Вона засушує, пресує троянди та зберігає їх у своїх книгах. Вона постійно зникає Бог зна куди. Іноді вона відписується, але не текстові повідомлення, вона надсилає рукописні листи та конверти з різних країн. Щоразу, коли вона приїжджає в гості, вона приносить дивні, красиві подарунки з барахолки. Вона часто пробирається на чужі похорони, бо їй подобається атмосфера.

Я не очікувала, що мені сподобається, але мені сподобалося. Це не зовсім мій стиль, але аромат надзвичайно приємний. Я отримала багато компліментів. Це пікмі аромат😀. Запах свіжий і чистий. Спочатку мені здалося що так пахне освіжувач постільної білизни або освіжувач в бутіках. Лаванда явно є домінуючою нотою. Він нагадує мені «опрятну дівчину/спадкоємицю бізнесу батьків які розбагатіли нещодавно». Він дуже довго тримається на шкірі. Більше 2 днів, вау.

🎄 Мені не сподобалося. Аромат дуже інтенсивний. Він тримається на шкірі більше 2 днів. Мені довелося тричі мити зап`ястя, щоб його змити.Це запах успішної красивої жінки за 50, закутаної в норкову шубку. А ще аромат нагадав мені торговий центр за тиждень до Різдва. Уявіть, що ви йдете туди купувати подарунки для друзів та родини, але всі інші теж це придумали зробити. Торговий центр переповнений сотнями людей, які роблять покупки. Усі у парфумах, і всі ці аромати змішуються в один задушливий запах. Після покупок ви йдете випити ванільного лате з шоколадним мафіном. (Тому що після 5 годин п`янкого, задушливого аромату він пахне ванільною кавою з шоколадом)

🌹Він став моїм улюбленим. Бо парфуми часто мене душать і мене починає нудити навіть від смачних парфумів. Він дуже довго тримається на моїй шкірі. Я відчувала запах троянд на зап`ясті 2 дні. Я ніби червоний оксамит відчуваю на дотик.

Гадаю, це моноаромат. Просто троянди. Свіжі троянди у квітковому магазині. Він має вінтажну атмосферу, але я можу уявити його лише на молодій, перспективній жінці (з мотоциклом). Уявіть, що пізній вечір, місто яскраве вогнями та неоновими вивісками, а квітковий магазин ось-ось закриється. Коли ви заходите всередину, вас одразу вражає аромат троянд — м`який, холодний, оксамитовий. Молода жінка стоїть біля прилавка в обтягуючому чорному шкіряному байкерському одязі.

🕯️ Аромат недовго тримається на шкірі. Максимум 2 години, потім він дуже слабкий, майже відсутній.

Він пахне дуже свіжо — як водяні лілії на озері, як туманна погода. Я асоціюю його з холодним старовинним замком, вологим камінням, водою, що капає десь у темряві. Я також асоціюю його з холодною водою, не знаю чому. Уявіть, що ви виринаєте з озера, пелюстки лілій липнуть до вашої шкіри. Крижаний вітер пронизує вас прямо наскрізь, і ви йдете до найближчого укриття. Поруч височіє собор, наполовину поглинутий туманом. Він оточений старими надгробками — маленькими, вкритими мохом, та величезними статуями плачучих ангелів. Ви заходите всередину будівлі, але вона вас не зігріває. Стіни кам`яні, а стелі високі. Ви проходите повз склепу, відчуваючи запах старого вологого каменю та лілій, залишених для померлих. Весь собор порожній; свічки горять тут і там, але це місце лише змушує вас тремтіти ще сильніше, коли ваша мокра бавовняна сорочка прилипає до вашої шкіри.

🪵Запах дуже сильний та інтенсивний. Він тримається на одязі днями, навіть тижнями. Одного пшику достатньо. Так, він приємно пахне, але іноді може бути задушливим. Аромат телепортує вас у дощовий сосновий ліс у горах.

Уявіть, що ви лісова істота, яка проводить свої дні, блукаючи лісами та переслідуючи людей-мандрівників. Ти йдеш за їхніми кроками та спостерігаєте за їхньою взаємодією. Ти ховаешься високо на сосновій гілці, спостерігаючи за ними, коли вони сидять навколо багаття. А коли вони залишають ліс, ти йдеш геть, шукаючи більше подорожніх. Ти уважно спостерігаєш за їхніми рухами та виразами обличчя, і не розумієш, як вони завжди губляться. Вони легко спіткнуться, голодують, травмуються та падають на смерть з високих скель своїми незграбними ногами, не створеними для дикої природи. Хіба люди не відчувають небезпеку? Хіба вони не відчувають вібрації нерівної землі? Хіба вони не відчувають смачні дари землі? Хіба вони не чують хижаків, які блукають навколо них по колу, чекаючи, поки здобич засне?

Щодня, виснажений людською компанією, ти лягаєш спати. Ти йдеш на звук струмка, де ґрунт м`який і вологий, і, знайшовши найбільшу сосну, зариваєшся в землю гострими кігтями та згортаєшся між корінням. Ти повністю закопуєшся в нору, рятуючись від будь-якого світла та звуку, які могли б перервати твій відпочинок. А для абсолютного спокою ти набиваєш ніс і вуха м`якими шматочками соснової кори та утикаєшся мордою в м‘який вологий ґрунт.