Коментарии пользователя green_accord

Можливо, я недостатньо витончена натура для цього аромату, але мені з відливанту він пахне один в один як кондиціонер для білизни. Колега сказала, що це запах немитого тіла, але для мене це суто кондиціонер для білизни, при чому дуже неприємний.

Не мій улюблений сад, але однозначно цікавий. На блотері чую набагато більше ніж на шкірі, а саме: цитрусові ноти, аромат томатного листя, водойми з квітами... А на шкірі, на жаль, лише яскраво виражені аспіринові ноти (грейпфрут + шкірка недозрілого манго). Парфум акварельний, тому використовую для лейерингу з іншими ароматами

На жаль, на моїй шкірі розкрився як хвойна чоловіча пінка для гоління з блакитно - акватичним ефектом.

Милий легкий літній аромат. Я чую лемонграс, сухі трави і згодом дуже незвичні ноти фісташки/оливи. Аромат акварельний. В цілому композиція значно простіша ніж у попередніх садів. Свіжий мінімалізм в дусі деяких одеколонів Jo Malone

Благородний інтелігентний парфум. Дуже натуралістичне зображення інжирового дерева. В перші секунди просто бачиш перед собою кору, листя... А далі починається домінування сильної лактонної ноти (зелене листя з молоком) і мені вона, на жаль, дуже неприємна (ретро - асоціації). Але в цілому парфум вишуканий, ненав`язливий.

Цей парфум для мене цікавий тим, що завдяки йому я вперше дізналася про явище селективної аносмії - у кожного з нас (в когось більше або менше) є свої ольфакторні "сліпі зони". В мене, наприклад, це певні амброві і деревні молекули. Так ось в цьому парфумі я чую виключно амбрету, яка дає теплу ніжну ауру персика / маракуйі, можливо з натяком на цитрус. Ніяких wood, sage & sea salt. А знайомі чують хвойні та акватичні ноти...

На жаль, в мене селективна аносмія (нососліпота) на цей парфум. Окрім декількасекундного спиртового солодкого ретро-липового старту не відчуваю ні - чо - го, через 10хв на блотері легкий натяк на йод / лікарню / огірковий розсол з липовим пилком, на тілі - майже нічого (щось лікарняне). Виявляється, деякий % людей не чують або дуже швидко перестають чути Ambrofix та Georgywood (амброво-деревні молекули Тілії). Протягом дня все ж починаю чути на шкірі липовий пилок / мед з огірковим розсолом, але це не дуже приємний дует. Через 12 годин в базі солодкий липовий мед. Парфум цікавий з наукової точки зору як ілюстрація абсолютно різного сприйняття і явища селективної аносмії :) P.S. Якщо у оточуючих чи у ваших близьких є астма/ХОЗЛ/алергія на липу, БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ, парфум може викликати у них сильний бронхоспазм (був прецедент). І, хоч ви можете його не чути, парфум дуже дифузний, ним пахнуть поверхні, меблі, одяг. Милом запах не змивається

Цікавий винно - шкіряний - ягідний аромат (ягоди путерії, найближчий аналог - кизил), але все ж вино домінує у моєму сприйнятті. Мені імпонує маскулінність Баренії. Розумію, що аромат нежіночний в традиційному розумінні цього слова, але він харизматичний і по-своєму брутально сексуальний.

Красивий невагомий парфум, ожина / смородина з легким м`ятно-цитрусовим-чайним нюансом. На блотері і на шкірі звучить по різному - на блотері зеленіше, а на шкірі трохи більш ягідно. Дуже ненав`язливий. На мій погляд, проникливо меланхолійний

Аристократичне занурення в 19 століття. Звучить дуже благородно. Влітку троянда гучна і домінуюча. Цікавий інтелігентний парфум з сильним ретро відтінком.

На жаль, цей аромат для мене виявився розчаруванням. Я відчуваю ноту, яка нагадує освіжувач повітря або навіть дезодорант із 90-х. Але я усвідомлюю, що в мене гіпертрофоване сприйняття деяких синтетичних молекул (мюгетних). Аромат елегантний, однак через мої індивідуальні нюхові тригери носити його я не зможу. Для мене це освітній досвід: тепер знаю, що чіткі мононоти бузку (навіть дуже достовірні як тут), на жаль, асоціюються з побутовими запахами і їх треба оминати.

Сучасна пудрово-цукрова композиція: відчуваю кремову квітковість, цукрову пудру, ледь штучну смородину/ суницю з молоком/вершками, натяк на фіалку/чорнобривці. Є трохи «тіктак-цитрус» у верхах, але цитрусовість швидко зникає. У середині — хімозна пудровість, але не у форматі засобу для чищення (і це вже перемога). За настроєм трохи нагадало Lancôme Idôle: троянда + пральний порошок, хоча троянда тут не соліст.

Аромат жіночний, багатогранний (є нюанси й переходи), проте загалом занадто хімозний для мого носа, зблизька навіть першить у горлі. Це зовсім не мій напрям, хоча якість збирання відчутна і аромат, певно, запам`ятається.

P.S. Як шлейф від когось іншого звучить досить цікаво. Інколи деякими гранями дійсно нагадує знайомий крем з Watsons. Але на мені це просто синтетичні американські гірки, шкода, що немає значно менш концентрованої версії. Для людей з гіперчутливістю до білих "пральних" мускусів (як в мене), на жаль, не підходить.

Фотореалізм - плід з м`якоттю та цедрою. Звучить близько до шкіри і акварельно.

Не люблю писати негативні відгуки, але це хімозний ароматероризм, як і Under The Lemon Trees. Запах нагадує інсектицид.

Спочатку здалося, що це реінкарнація якогось благородного ретро-фужеру типу Egoiste, а трішечки згодом почала чути жорстку побутову очисну хімію. Запах відлякує людей поруч. Після нанесення хочеться провітрювати кімнату.