Коментарии пользователя primula

А жарти про гриби-галюциногени (та гриби, які викликають інші цікаві ефекти) мені нагадують студентські роки - я закінчувала кафедру ботаніки, тож це був професійний гумор)))

Така гірка і густа зелень - добре відчувається у воді Камілли Аннік Гуталь.
Знаю промат плюща безпосередньо-природнім способом - обрізую щовесни зайве, щоб не розростався надміру.

У відгуках на фрагнантиці пишуть про шкіру з морською сіллю. А для мене цей аромат про квіти. На старті гірка зелень (доза гальбануму пристойна) із білоквітковими відтінками – так пахне злам гілки садового жасмину (не справжнього, а того, який російською називають «чубушник»), далі аромат наближається до середини квітки і білоквіткові ноти замінюються на «пухнастий» аромат пилку, який у базі насолоджується і перетворюється у абстракцію квітів, не натуралістичних, а узагальнених, як на полотнах імпресіоністів. Аромат цікавий, красивий, але за пірамідкою я очікувала чогось іншого. Бажання поповнити ним свою колекцію не виникло - не моє.

А плющ як аромат рослини цікавий, чи через можливість утворити похідне дієслово?)))

Цитрусів у Коріандрі я не відчуваю абсолютно, гіркоти теж немає, є, правда, терпкість на старті аромату. Все ж Коріандр - зелений шипр, хоч і дуже м"який. Особливо в порівнянні з багатьма моїми улюбленцями

Ах, який красунчик! Теплий і ніжний старт із помірною альдегідністю, далі такі спокійні акуратні квіти, за ними стримані фрукти (із моїм улюбленцем - персиком) і неописувано-прекрасна база. Дуже стійкий аромат, довгограючий, переливчастий. Цікавий і, найголовніше, самобутній, не схожий ні на що інше. Нова хотілка)))

Навіть не сподівалася на схожість із моїми смаками, оскільки скептично ставлюся до гороскопів. Але й справді багато що підходить. Люблю зелень трави і шипри, та й багато унісексів до смаку.

А от солодкі аромати - не моє, але не факт, що тут причина в особливостях смаку, а не хімії шкіри.

Дякую автору за статтю! Цікаво було прочитати.

Смаки кожної людини індивідуальні. Думаю, що будь-який подарунок може не припасти до смаку обдаровуваному. Такий ризик є не тільки із парфюмерними сюрпризами.

Звісно можна подарувати сервіз чи комплект постільної білизни і бути впевненим, що подарунок неодмінно стане в пригоді (принаймні його спокійно можна буде передарувати далі). Але ж ми зараз не про це.

Тож дізнаємося смаки близької людини і вперед. І сумніваюся, що знайдеться людина, яку залишить байдужою увага до її індивідуальності.

З нетерпінням чекала на знайомство із вінтажною версією. Водночас побоювалася - раптом сподобається? Це ж така рідкість. Де я його буду шукати для себе? Враження від затесту в хронологічній послідовності: сушена лимонна шкірка + зелень - зелень+шкіра - хух, красиво, але зможу жити й без нього, пощастило - далі - трави+вершкова дерев"яшка+легка пудра+не знаю що ще , просто заворожуюче прекрасно. Треба шукати собі відливантик, от тільки де?

Дуже люблю аромати дому Есті Лаудер і з нетерпінням чекала на знайомство із ароматом, але тут мені не пощастило з хімією шкіри. Після красивої зелені, яка була у верхніх нотах, зразу ж вилізна неприємна анімалка. Жаль(

Доведеться попрощатися із ароматом, може комусь більше пощастить.

А я про фільм не знала))) Іду качати, дякую!

Книга чудова, саме тому захотілося з ароматом познайомитися. І дуже вдало. Аромат прекрасний у всіх версіях, а вінтажні духи, це взагалі щось неймовірне. Яскрава зелень на старті переходить у теплий, мінливий, емоційний аромат. Одного намазу вистачає до вечора.

Старт аромату схожий із іще одним моїм улюбленцем - Сафарі Ральфа Лоурена, але у розкритті ці аромати ідуть різними шляхами. Сафарі - мед з травами, Шамад - дерев"яшка з квітковими відтінками.

Зауважу, що версія 1991 року все-таки досить непогана, я мала можливість порівняти із зовсім сучасним варіантом. Так у 2 версії хоч трішки троянди є, а сучасник просто після зеленого старту переходить у мило і дуже швидко злітає.

А от старі вінтажні духи - казка просто! Маю міньку 4 мл в парфюмі, бережу як скарб просто)))

Ці парфюми батько колись дарував мамі на весілля. Аромату не знаю, залишок у флаконі зіпсувався через зберігання на світлі, а от флакончик сам зберігся. Красивий дуже. От тепер хотілось би ще сам аромат понюхати, цікаво, що мама в молодості носила.

А на мені не було ні гіркоти ні кульбабок, після красивого гіацинтового старту вилізли кокос і ваніль. Обов"язково тестити на собі.

Погоджуюсь із думкою про "класичність" звучання аромату, якщо вдало усядеться на шкірі, буде неперевершеним. Шлейф і стійкість відмінні - акуратно із дозуванням.

Взагалі мій спосіб - це варіація на тему ідеї, прочитаної на парфеї. Там було запропоновано використовувати трубочки із вушних паличок із зрізаними кінцями.

А я вже модифікувала під свою лінь, щоб не обрізати нічого)