Коментарии пользователя primula

Кіра, ой я не можу, зараз чоловіка налякаю своїм реготом

Спокойная любовь.

Рідкісний випадок, коли сучасна версія аромату сіла на мене краще ніж вінтажна.

Вінтажик на моїй шкірі видав розплавлену карамельну масу і придушив насиченою цукровістю.
Сучасник - це зацукровані трояндові пелюстки із пряними нотками. Дуже красивий і неймовірно стійкий. Аж хочеться хом"ячити запаси)))

А може феромони у парфюмі не з свинки, а з собачки були?

Ми ж усі виділяємо власні природні феромони, то навіщо ж іще й парфюмерні?

Перчені цитруси переходять в лаванду з дерев"яшкою і все це доповнюється сандаловим шлейфом. Стриманий аромат класичного крою, при цьому дуже простий. Мені здається, що найдоречнішим буде на діловій зустрічі "без краваток".

У верхніх нотах на мені видав різку одеколонність + суміш ментолу з анісом, за яку я незлюбила колись Се ле Вент. Далі аромат розкрився ніжними фруктами, серед яких найвідчутніша розігріта сонцем слива, схожа на ту, яка в моєму улюбленому Фам Роша, але без димної підкопченості. База тепло-амброва, мшиста з ледь відчутними спеціями (мускатний горіх?). На мені аромат розвивається дуже швидко, за годину вже переходить у базу, яка звучить близько до шкіри. Як на мене, Фам Роша, Міцуко і Парюр – родичі, хоч і не дуже близькі. Із них трьох мені найближчий аромат Фам Роша, без інших двох спокійно можу обійтися (а від Міцуко взагалі краще подалі триматися, на мені не сидить, перевірено різними версіями).

І мені бджілка сподобалася, я взагалі брошки люблю.

А жарти про гриби-галюциногени (та гриби, які викликають інші цікаві ефекти) мені нагадують студентські роки - я закінчувала кафедру ботаніки, тож це був професійний гумор)))

Така гірка і густа зелень - добре відчувається у воді Камілли Аннік Гуталь.
Знаю промат плюща безпосередньо-природнім способом - обрізую щовесни зайве, щоб не розростався надміру.

У відгуках на фрагнантиці пишуть про шкіру з морською сіллю. А для мене цей аромат про квіти. На старті гірка зелень (доза гальбануму пристойна) із білоквітковими відтінками – так пахне злам гілки садового жасмину (не справжнього, а того, який російською називають «чубушник»), далі аромат наближається до середини квітки і білоквіткові ноти замінюються на «пухнастий» аромат пилку, який у базі насолоджується і перетворюється у абстракцію квітів, не натуралістичних, а узагальнених, як на полотнах імпресіоністів. Аромат цікавий, красивий, але за пірамідкою я очікувала чогось іншого. Бажання поповнити ним свою колекцію не виникло - не моє.

А плющ як аромат рослини цікавий, чи через можливість утворити похідне дієслово?)))

Цитрусів у Коріандрі я не відчуваю абсолютно, гіркоти теж немає, є, правда, терпкість на старті аромату. Все ж Коріандр - зелений шипр, хоч і дуже м"який. Особливо в порівнянні з багатьма моїми улюбленцями

Ах, який красунчик! Теплий і ніжний старт із помірною альдегідністю, далі такі спокійні акуратні квіти, за ними стримані фрукти (із моїм улюбленцем - персиком) і неописувано-прекрасна база. Дуже стійкий аромат, довгограючий, переливчастий. Цікавий і, найголовніше, самобутній, не схожий ні на що інше. Нова хотілка)))

Навіть не сподівалася на схожість із моїми смаками, оскільки скептично ставлюся до гороскопів. Але й справді багато що підходить. Люблю зелень трави і шипри, та й багато унісексів до смаку.

А от солодкі аромати - не моє, але не факт, що тут причина в особливостях смаку, а не хімії шкіри.

Дякую автору за статтю! Цікаво було прочитати.