Бачила у відгуках на цей парфум таке: «аромат, ніби куриш цигарки біля куща жасмину». І як на мене - дуже влучно. Але маю ще дуже персональну асоціацію.
З першого подиху при знайомстві я відчула солодкий присмак ностальгії та якийсь закритий гештальт. Бо він пахне саме так, як я б могла уявити собі мій significant scent в свої 16-20 років. Він пахне як бунтарський дух підліткового/юнацького максималізму. Як дівчина з 2010 в «хіпстерському вбранні», з рудим фарбованим волоссям по плечі, в skinny джинсах і «дідівському вʼязаному светрі» з секонду, який більший на розміри три, що любить деструктивні кінострічки типу «Trainspotting» та «Requiem for a Dream». Він пахне як незрозумілі тусовки з сумнівними компаніями, де хтось вже о пів третьої ночі на кухні веде пʼяні розмови про Гессе та артхаузні фільми, випалюючи цигарку Kent з ментоловою капсулкою, яку лускаєш зубами. А потім на ранок ідеш пішки додому, не дочекавшись першого транспорту. Руки все ще пахнуть цигарками, як і волосся. Але разом з цим віє солодкий аромат квіткових ніжних парфумів, які ще десь лишились на шкірі шиї під шарфом, як легке безтурботне нагадування про ту «нормальну» частину тебе.
Минуло вже багато років з того часу, від тої дівчинки лишилась лише любов до skinny джинсів та декілька пар dr. Martens. Але аромат повертає в ті часи, навіюючи приємну ностальгію про свій підтлітковий бунтарський дух та «нетакушність». При цьому всьому, він сидить добре навіть зараз. Сигаретні ноти не є дуже сильними і класно змішуються з активним запахом жасмину. Я взагалі люблю жасмин, тому для мене він не індолить. З часом аромат заспокоюється і лишається на шкірі легким спомином розтертих пальцями квіток жасмину.
Однозначно хочу собі його в колекцію.